Літургійні читання на 14 січня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
Св. Василія Великого, архиєп. Кесарії Кападокійської

Свята:

Апостол
Кол 2, 8-12

8 Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією і пустим обманом людських переказів, згідно з прин­ципами світу, а не за Христом. 9 Адже в Ньому тілесно пере­бу­ває вся повнота Божества. 10 І ви в Ньому маєте повноту. Він — Голова всякого начальства та влади. 11 В Ньому ви були обрізані неру­­котворним обрізанням, ски­нув­ши в Христовому обрізанні тіло плоті. 12 Поховані з Ним через хрещен­ня, ви воскресли разом з Ним через віру в силу Бога, який воскресив Йо­го з мертвих.

Євангеліє
Лк 2, 20-21. 40-52

20 А пастухи повернулися, слав­лячи й вихваляючи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано. 21 Як виповнилося вісім днів, — коли мали обрізати Його, — то дали Йому ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі.

40 Дитина ж росла й міцніла, спов­­нюючись мудрості, й благодать Божа була на Ній. 41 Його батьки щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи. 42 І коли виповнилося Йому два­на­дцять років, вони за звичаєм пі­шли на свято в Єрусалим. 43 А як закінчилися дні свята, вони поверталися, а Хлопець Ісус за­­ли­шився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки. 44 Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і ста­ли шукати Його поміж родичами та знайомими; 45 і, не знайшовши, вони повер­нулися до Єрусалима й тут шукали Його. 46 І сталося, що через три дні зна­й­шли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував. 47 Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей. 48 Побачивши Його, вони здиву­валися; і мати Його сказала Йому: «Ди­тино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страж­даючи, шу­­­кали Тебе». 49 А Він відповів їм: «Чому ж ви шу­кали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця?» 50 Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав. 51 І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці. 52 А Ісус зростав мудрістю, віком та благодаттю — в Бога і в людей.

Святого:

Апостол
Євр 7, 26 – 8, 2

26 Такого потрібно було нам Пер­восвященика: святого, не­вин­ного, непричетного до зла, від­ді­ле­ного від грішників, вищого за небо. 27 Він не має потреби щодня, як первосвященики, приносити жерт­ви, — спочатку за свої гріхи, а по­тім за гріхи народу, бо Він це зробив один раз, принісши самого себе. 28 Адже Закон велів наставляти первосвящениками людей, які ма­ють немочі, а слово клятви, що піс­ля Закону, настановило навіки доско­налого Сина.

1 У тому, про що я веду мову, го­ловним є ось що: ми маємо та­ко­го Первосвященика, який сів на небі праворуч престолу Величності. 2 Він — Служитель святині та істин­ного намету, який поставив Гос­подь, а не людина.

Євангеліє
Лк 6, 17-23

17 Зійшовши, Ісус став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з примор­ського Тира й Сидона, 18 які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а та­кож ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися. 19 І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього ви­­­хо­дила сила й оздоровляла всіх. 20 А Він, поглянувши на своїх учнів, почав говорити: «Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже. 21 Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі пла­чете тепер, бо ви втішитеся. 22 Блаженні ви, коли люди нена­видітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського. 23 Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки

Біблійні роздуми