Який грішник має більше шансів знайти Бога?

Роздуми до Слова Божого на вівторок ІІІ тижня Адвенту

Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: «Піди, дитино, нині працювати у винограднику».

Багато разів Господь Ісус показував нам, що фальшиве відчуття безгрішності народжується в нас інакше, ніж навернення з гріхів. Починається з того, що людина щиро прагне бути слухняною Богові, але їй на думку не спадає, що послух Богові здійснюється через конкретні вчинки у щоденному житті. Хтось каже Господу Богу: «Хочу працювати, Боже, у Твоєму винограднику» — і страшенно собою задоволений, і навіть не здогадується, що така декларація вимагає подальшого продовження. Але ж другом Божим стають не через декларації, а через реальне віддання свого серця Богові.

Із двох грішників, каже нам сьогодні Господь Ісус, більше шанси знайти Бога має той, хто усвідомлює свою гріховність. Бо такому легше відвернутися від свого гріха та почати жити по‑Божому.

Ці дві позиції — фальшивого почуття власної безгрішності та покинення свого гріха, щоб повернутися до Бога — на сторінках Євангелія з’являються часто. Їх представляють двоє синів із притчі про марнотратного сина. Ці ж дві позиції Господь Ісус протиставив у притчі про фарисея і митаря, що моляться у храмі. Вони ж розкриваються у впійманій на злочині перелюбниці й натовпі нібито-праведних, які рвалися її засудити. Коротше кажучи, фатальна річ для нашої духовної ситуації — це фальшиве почуття безгрішності. І блаженний той грішник, кого Божа благодать привела до навернення.

Звернімо ще увагу на те, що отець із сьогоднішньої притчі висилає двох своїх синів до праці у винограднику. Виноградник символізує Церкву, а праця в цьому винограднику — це всіляке справжнє сприяння духовному благу інших. Тому ми в Церкві невпинно повторюємо, що ніхто не приходить до спасіння на самоті. Допомагаючи іншим на їхньому духовному шляху, ми також і самі наближаємося до Бога.

о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002