Роздуми до Слова Божого на свято Святого Сімейства
Ангел з’явився уві сні Йосифові й сказав: «Вставай, візьми Дитя та Його матір і втікай до Єгипту».
Заледве кілька місяців тому той самий ангел запевняв Йосифа, що це Дитя буде Спасителем усіх людей. Як же Він спасе народи, якщо Його самого треба рятувати? — міг запитати ангела Йосиф. Але це такий чоловік, якому ці питання чужі. Допіру в день Великої П’ятниці це питання ставитимуть висміювачі та безбожники. «Інших спасав, а себе самого спасти не може» — казали вони під хрестом. Бо не могли зрозуміти того, що всемогутній Син Божий став подібним до нас в усьому (крім гріха), і у вразливості та ситуативній беззахисності теж.
Сьогоднішнє Євангеліє схиляє нас насамперед прославляти Бога за те, що всемогутній Син Божий не відмовився від переходу через звичайне людське дитинство. Що Він був таким само беззахисним дитям, повністю залежним від опіки та допомоги своїх земних батьків. У неділю після Різдва Христового Церква підказує нам вдивлятися у Святе Сімейство та в ньому шукати взірців для наших сімей. Отож насамперед зауважмо, що подружжя Марії та Йосифа було закохане в Бога, а послух Його волі вважало своїм найпершим обов’язком. Такі люди могли оточити Дитя Ісуса найправдивішою і найпрекраснішою любов’ю.
А ми, зі свого боку, прославляймо Сина Божого за те, що, приймаючи людську природу, Він прийняв на себе не тільки потребу їсти й пити, потребу сну й відпочинку, але насамперед — потребу буття любленим своїми батьками. Й не дивуймося, що нас охоплює свята заздрість, коли подумаємо, що Марія і Йосиф могли себе зв’язати найглибшою близькістю з Богом, який став Дитям. Саме тому Церква так любить Марію з Йосифом — цих двох людей, яким Син Божий, приходячи у світ, подарував себе й довірив свою людську долю та свою людську безпеку, до часу.
Зауважмо під кінець тінь хреста, яка з’являється над тоді ще Немовлям Ісусом. Страшно подумати, як людська негідність може скеруватися навіть проти малої дитини… Дитя Ісуса треба рятувати від Ірода. Так, ми впали до тієї міри, що здатні постати навіть проти власних дітей. Воістину, ми дуже, дуже потребуємо Спасителя…
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002