Греко-католицький календар
Субота заупокійна.
Преп. ісп. Якова, єп. Катанського
Апостол
Євр 10, 32-38
32 Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань: 33 або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі. 34 Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі]. 35 Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди. 36 Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю. 37 Адже ще трохи, дуже недовго – і прийде Той, хто йде, – і не забариться.
38 Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому.
Євангеліє
Мр 2, 14-17
14 Проходячи, Ісус побачив Левія Алфеєвого, який сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав і пішов за Ним. 15 І коли Він сидів за столом у його домі, багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за Ним. 16 І книжники з фарисеїв, побачивши, що Він їсть з митниками та грішниками, говорили Його учням: Чому Він їсть з митниками та грішниками?
17 Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов кликати не праведників, а грішників.
За упокій:
Апостол
1 Сол 4, 13-17
13 Браття, не хочемо, щоб ви не знали щодо померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. 14 Бо ми віруємо, що як Ісус умер і воскрес, так і тих, що уснули в Ісусі, Бог приведе з Ним. 15 Це бо ми вам кажемо словом Господнім: ми, що живемо, що лишимося до приходу Господа, не випередимо тих, що уснули. 16 Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли у Христі. 17. Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними взяті на хмари у повітря, назустріч Господеві, і так будемо з Господом завжди.
Євангеліє
Йо 5, 24-30
Сказав Господь юдеям, які до Нього прийшли: 24 Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя. 25 Знову й знову запевняю вас, що надходить час, – і він вже є, – коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. 26 Бо як Отець має життя в собі, так дав і Синові мати в собі життя. 27 І дав Йому владу [і] суд чинити, бо Він є Сином Людським. 28 Не дивуйтеся цьому, бо надходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос; 29 і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, – у воскресіння суду. 30 Не можу Я сам від себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю своєї волі, але волі Того, хто Мене послав, – [Отця].