Новоспечений ігумен монастиря відправляв чергову святу літургію. Це було велике свято, тож на неї прийшло багато людей, але, щоб виділити з-поміж натовпу і дати шану високопосадовцям, запросив їх Службу Божу стояти в сакристії, а по закінченні покликав цих багатих осіб на гостину. Так минув день.
Вночі священикові приснилося, що до нього прийшов Бог і сказав:
– Велика нині відправа була! Одні дякували за зіслані ласки, інші просили, вимолювали! Багато людей прийшло!
– Боже, дякую, з Твоєю допомогою… – промовив уві сні священик, – навіть, були високопосадовці, яких я покликав на почесне місце!
– Але я щось вдови не бачив поміж них…
– Яка вдова? Чия вдова? – запитав.
– Та, в якої я прийняв дві лепти…
«…Чимало заможних кидали багато, і ось прийшла одна вбога вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант. І прикликавши своїх учнів, сказав їм: «Істинно кажу вам, що ота вбога вдовиця вкинула більш від усіх, які кидали у скарбницю. Усі бо кидали з свого надміру, вона ж з убозтва свого все, що мала, вкинула, – увесь свій прожиток» (Мк.12. 41-44).
фінансово.
Щиро дякуємо!
