Греко-католицький календар
Препп. Томи, що в Малеї,
і Акакія, що згадується в «Ліствиці»
Апостол
1 Кор 2, 9 – 3, 8
9 Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло і що на серце людині не приходило, – те приготував Бог тим, які люблять Його!
10 Нам це Бог відкрив через [свого] Духа, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі. 11 Бо хто з людей знає те, що є в людині, крім духа людини, який живе в ній? Так само й Божого ніхто не пізнав, хіба тільки Дух Божий. 12 Ми ж одержали не духа світу, але Духа, який від Бога, щоби знати те, що дароване нам Богом; 13 про що й говоримо не вченими словами людської мудрості, але навченими [Святим] Духом, порівнюючи духовне з Духовним. 14 Адже душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство й вона не може цього зрозуміти, тому що це досліджується духовно. 15 Духовна ж людина про все це судить, а її саму ніхто не судить.
16 Бо хто пізнав розум Господа, хто повчатиме Його? Ми ж маємо розум Христа!
1 Однак, брати, я не міг говорити до вас як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі. 2 Я годував вас молоком, а не твердою їжею, тому що ви не могли їсти, та й тепер ще не можете, 3 бо ви ще тілесні. Адже коли між вами є заздрість, суперечки [й розділення], то хіба ви не тілесні, хіба ви не поводитеся по-людському? 4 Бо коли хтось каже: Я — Павлів, а інший: Я — Аполлосів, то чи ж ви не [тілесні] люди?
5 Хто такий Аполлос? Або хто Павло? [Вони тільки] служителі, через яких ви повірили, — кому скільки вділив Господь. 6 Я посадив, Аполлос поливав, та зростив Бог. 7 Тому ні той, хто садить, ні той, хто поливає, не є чимось, але Бог, який вирощує! 8 Хто садить і хто поливає, є одне; кожний одержить особисту нагороду згідно зі своєю працею.
Євангеліє
Мт 13, 31-36
31 Іншу притчу подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своєму полі; 32 воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках».
33 Іншу притчу навів їм: «Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок борошна, поки все вкисло».
34 Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив, 35 щоби збулося сказане через пророка, який говорив: «Відкрию уста мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!»
36 Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: «Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль».