Смак буття людиною

Роздуми до Слова Божого на V неділю Звичайного періоду, рік А

«Ви — сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною?»

Ці слова — «ви сіль землі» — Господь Ісус промовив безпосередньо після Вісьмох блаженств Нагірної проповіді. Отож у цьому контексти «ви» означає «які стараєтеся жити за духом цих восьми блаженств». Сіль зберігає їжу від зіпсуття, а також додає їй смаку. Відповідно, «ви сіль землі» означає: якщо ви стараєтеся жити духом восьми блаженств, то цим самим ви сприяєте вбереженню землі від морального розкладу, а ще допомагаєте своїм ближнім розпізнати справжній смак буття людиною.

Дякувати Богові, сучасна Церква цілком непогано виконує цю свою функцію — бути сіллю землі. В часи розшалілого агностицизму, коли навіть стало хорошим тоном декларування свого «не знаю» на питання «навіщо ми живемо?» або «чи існує Бог?», — Церква з усією певністю визнає, що Бог є любов і що людина з’явилася на землі як хтось особливо возлюблений Богом, та що наше призначення — це вічне життя. У часи сумніву в найбільш основоположних моральних принципах Церква з усією однозначністю нагадує, що не можна вбивати ні зачатих дітей, ані людей хоч би як завгодно упосліджених, ані тих, хто помирає. Перед лицем сучасної ментальності Церква дає свідчення, що подружжя має тривати до смерті, а свою сексуальність ми повинні підпорядковувати нашій людській гідності та справжній любові. Саме таким шляхом Церква виконує своє завдання бути сіллю землі.

Загалом беручи, за це свідчення Церкву нерідко звинувачують у відсталості, фанатизмі, політичних інтригах, лицемірстві та різних інших недобрих моментах. Господа Ісуса також звинувачували у різних злочинах, а зрештою то навіть розіп’яли. Але саме це свідчення про правду і добро, яке дає Церква, допомагає рятувати цей світ від остаточного занурення в моральний хаос. А до різних конкретних людей це свідчення Церкви просто доходить і перемінює їх.

Якби Церква цього свідчення не давала, якби вона зі страху перед прикрощами та переслідуваннями перестала бути свідком правди і Божих заповідей, люди би просто нас затоптали. Достатньо згадати ті нещасні групи християн, які погодилися співпрацювати з гітлерівцями, комуністами… Самі ж гітлерівці чи комуністи їх зневажали та гидували такими. Вони просто відчували, що ці люди, пішовши на угоду зі злочинами, перестали бути сіллю землі.

о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002