«Шукайте любові, шукайте добра у цьому світі, шукайте єдності й любові в цьому народі. Ви тихий, мирний народ, і в цьому ваша сила. Ви скромні, скромні, працьовиті, і люди поза Білоруссю люблять вас такими, які ви є. Ви щирі, правдиві й відкриті. Допоможіть цьому народові розвинути ці найцінніші якості». Такими словами звернувся кардинал Клаудіо Ґуджеротті до представників білоруської влади.
Префект Дикастерію в справах Східних Церков очолив святкування 100‑річчя Пінської дієцезії як представник Папи Римського. За годину до початку церемонії до собору внесли мощі Покровителя дієцезії — святого Андрія Боболі, привезені з Янова Поліського (нині Іваново).
Папського посланця зустрів єпископ Пінський Антоній Дем’янко, наголосивши, що місто Пінськ багате на історію та церковні традиції. Папа Пій XI століття тому своєю буллою «Vixdum Poloniae unitas» реорганізував церковні структури, створивши окрему дієцезію з осідком у Пінську.
На самому початку Святої Меси було зачитано листа Папи Лева XIV, адресованого кардиналові Ґуджеротті як його спеціальному посланнику на білоруські святкування.
Проповідь виголосив архієпископ Клаудіо. Заглиблюючись в історію місцевої Церкви, він зазначив, що в цьому регіоні, на жаль, траплялися випадки насильницького нав’язування іншої релігії чи атеїзму. Як приклад він навів святого Андрія Боболю — покровителя Пінської дієцезії, який був убитий православними козаками. Ще один факт: кожен четвертий священник у Пінській дієцезії загинув під час Другої світової війни. Після неї дієцезію роз’єднали нові державні кордони, а отець-інфулат Вацлав Пьонтковський (1902-1991) очолив ту її частину, яка залишилася в складі СРСР; ба навіть заснував підпільну семінарію. Вшанувавши пам’ять ревного священника, який служив католицькій вірі у важкі часи, представник Папи Римського підбадьорив священиків: «Ви маєте пишатися собою, своєю унікальністю, — але також бути вірними своєму покликанню. Вашому народові потрібне ваше чисте, батьківське, безкорисливе серце, яке любить Бога і яке любить Бог», — зазначив папський легат.
Спеціальний посланець Лева XIV висловив радість від того, що Пінська дієцезія має трьох семінаристів. Він закликав священників подавати добрий приклад, щоб вони не почувалися покинутими й самотніми, а єпископів — виказувати семінаристам батьківське, любляче серце. «Якщо ми цього не зробимо — ми будемо як Юда Іскаріот», — застеріг ієрарх.
Кардинал також звернувся до всіх білорусів: «Будьмо всі разом, як послідовники та учні Христа. Працюймо разом, щоб об’єднані Церкви могли разом творити краще майбутнє».
На завершення урочистої Меси єпископ Антоній Дем’янко подякував шановному гостю та всім присутнім. Представники Православної Церкви та місцевої влади різних рівнів, консул Російської Федерації у Бресті та Уповноважений у справах релігій та національностей Олександр Румак висловили свої найкращі побажання Пінській дієцезії з нагоди ювілею.
Святкування в Пінську завершились Апостольським благословенням, яке уділив від імені Святішого Отця папський посланець.
Протягом трьох днів перебування в Білорусі, 25‑27 жовтня 2025 року, архієпископ Ґуджеротті встиг зустрітися з віруючими, представниками влади, а також президентом Лукашенком, повідомляє ТГ‑канал «Ні війні!». У понеділок 27 жовтня у приміщенні Мінської курії відбулась його зустріч із Патріаршим екзархом всієї Білорусі митрополитом Веніамином. В обговоренні теми про можливий візит Папи в Білорусь митрополит відзначив, що такі події «покликані нести мир, згоду і повагу до місцевих традицій», а переважна більшість білорусів — православні. Отже, обговорення такого візиту має відбуватися з участю московського патріарха кіріла та з урахуванням думки Синоду Білоруської православної церкви.
Пінська дієцезія — найбільша з католицьких дієцезій Білорусі за площею: 72700 км² (включаючи території Брестської та Гомельської областей), а при цьому найменша за кількістю католиків — 50115 (станом на 2013 рік).
У Пінській дієцезії розташований можливо найстаріший католицький храм у Білорусі, що зберігся майже в первозданному вигляді — церква Святої Трійці в селі Ішколдзь Барановичського повіту (1472 рік).
Пінську дієцезію заснував Пій XI буллою «Vixdum Poloniae unitas» 28 жовтня 1925 року, відокремивши її від територій, що належали Могильовській митрополії. Нова дієцезія розташовувалася в межах Вільнюської митрополії та спочатку складалася з 15 деканатів.
Першим єпископом новоствореної дієцезії був Слуга Божий Зигмунт Лозінський (1870–1932), про беатифікацію якого дієцезія чинить старання. Нині в усіх храмах Пінської дієцезії 26‑те число кожного місяця (давта його відходу до вічності) є днем особливої молитви до Бога за заступництвом Слуги Божого Зигмунта Лозінського та молитов про його беатифікацію.
У подальші роки дієцезією керували єпископ Казимир Букраба, отець-інфулат Вацлав Пьонтковський, кардинал Казимир Свьонтек, архієпископ Тадеуш Кондрусевич; нинішній архіпастир — єпископ Антоній Дем’янко. Після Другої світової війни частина дієцезії, що припала Польській Народній Республіці, до 1991 року називалася Дрогічинською дієцезією.
Під час Другої світової війни дієцезія втратила чверть своїх душпастирів. П’ятдесят парафіяльних священників загинули — зокрема блаженний отець Мечислав Богаткевич (беатифікований 1999 року св.Йоаном Павлом ІІ у гроні 108 польських мучеників Другої світової війни). Місцем його особливого вшанування є костел у Лунінці, райцентрі Брестської області, де у 1936-1939 роках блаженний Мечислав був префектом гімназії. Його душпастирська діяльність не подобалася окупантам; він був переслідуваний гестапівцями за вірність католицькій вірі та зрештою розстріляний у Борках, у лісі, разом з іншими священниками.
фінансово.
Щиро дякуємо!
