Польська лікарка Катажина Яхімович, яка працює в Норвегії, програла в першій інстанції процес, який ініціювала на захист міркувань совісті. Вчора, 9 лютого 2017 р., була винесена постанова суду щодо цієї справи в Нотоддені, регіон Телемарк.
Катажина Яхімович, сімейний лікар, була звільнена за мотивовану міркуваннями совісті відмову встановлювати внутрішньоматкові спіралі. Вона вважала це порушенням свого права на свободу совісті та подала до суду.
Згідно з норвезьким законодавством про аборти, з 1975 року жінки мають у цій країні право на аборт, а посилатися на міркування совісті може тільки персонал, який виконує процедуру, а не лікар, який дає направлення за неї. Лікарі також не можуть відмовитися призначати протизаплідні засоби.
Вчора суд у Нотоддені визнав, що оскільки чоловіки не стикаються з відмовою встановлення їм внутрішньоматкової спіралі (sic!), то жінки теж не можуть отримати таку відмову, тому що… це було б актом дискримінації за ознакою статі.
Наводимо цитату з рішення суду: «Той факт, що жінка, яка просить про встановлення їй ВМС, звернулася до іншого, а не до свого сімейного лікаря, якій відмовив їй з міркувань совісті, становить за рішенням суду форму дискримінації за ознакою статі. На думку суду, достатньо зазначити, що з людської природи (фізичної) виникає, що чоловіки не стикаються з ситуацією, коли їм доводиться йти до іншого лікаря, ніж їхній сімейний, через відмову лікаря з міркувань совісті щодо цієї форми медичної дії, яка запобігає розмноженню».
За оцінкою адвоката польської лікарки, Хокона Блекена, саме ця думка мала вирішальне значення для винесення вироку.
Він додав, що — на думку суду — заборона на дискримінацію (ст. 14 Європейської конвенції з прав людини) не служить у цьому випадку захистові прав католицької меншини в Норвегії (до якої належить доктор Яхімович), а обмежує право на відмову з міркувань совісті щодо захисту інтересів жінок. Це політична воля норвезької влади: обмеження свободи совісті щодо прав жінок наскільки це можливо, відповідно до Європейської конвенції з прав людини (яка, однак, говорить, що можна обмежити виявлення свободи совісті, але тільки тоді, коли це є «необхідним».)
Пан Блекен стверджує: з тексту рішення випливає, що суд мав сумніви щодо того, чи норвезька влада не заходить занадто далеко, коли йдеться про обмеження свободи совісті лікарів в інтересах пацієнток. Зокрема, йдеться про те, що при прийнятті на роботу лікарка чітко заявила, що не виконуватиме дій, які нищать людське життя, а її майбутній роботодавець погодився на це. Звідси пропозиція суду, щоби д‑р Яхімович спробувала відстояти свої права в Європейському суді з прав людини.
Завдяки цим сумнівам — попри те, що доктор Яхімович програла — суд проти загального принципу не наказав їй відшкодувати кошти, витрачені на процес, протилежній стороні.
За матеріалами: Gość Niedzielny / Idziemy
фінансово.
Щиро дякуємо!
