«Слідуй за своїми мріями! Слухай своїх бажань! Життя тільки одне!» — Зараз з’явилося багато мотиваційних імпульсів довкола, полиці книгарень заповнені книжками про те, як змінити своє життя, а з радіо говорить черговий тренер про особистісний розвиток. І всі ці перераховані пункти насправді мають бути. Ми повинні в житті ризикувати, пробувати відкривати-досягати-освоювати нові землі, території, перспективи. Проте чи не є ми в тих наших пошуках абсолютно самотніми? Чи не женемося за пустельними оазисами, залишаючи джерело?
Нещодавно ми говорили про пустиню самотності, коли здається, що поруч нікого немає, навіть якщо навколо буде натовп. Як на мене, буває й інший вид пустелі — суха земля бажань.
Протягом декількох днів пропонуємо вам заглибитись у 35 розділ книги пророка Ісаї.
«Пустиня і суха земля хай веселиться, нехай радіє степ і процвітає нарцизом!»
У грецькому варіанті слова на опис пустині і сухої землі застосовується ще одне дієслово, на яке хотілося б звернути увагу: «жадати, нудитися від спраги, страждати від відсутності води, пристрасно бажати».
Мабуть, на кожному етапі нашого життя ми можемо підставити своє співвідношення. Чого ми пристрасно бажаємо, що не дає нам спокою? Проте, певним чином, це якісь наші не заспокоєні марення. І в багатьох випадках ця спраглість потрібна, особливо, щоби зрозуміти, чи ти займаєшся дійсно тим, що маєш робити. Проте часто нас просто засмоктує пустеля наших мрій і бажань на шляху до оазису, який є примарою справжнього джерела. Ті, хто був колись у пустелі, знають це відчуття, коли тебе засмоктує пісок, не даючи змоги рухатись далі. Так буває і в нашому духовному житті. Здається нам, що якщо посядемо щось або будемо з кимось, зміниться кардинально все, вже не відчуватимемо цього занепокоєння. Проте минає час, а нас знову починає внутрішньо штурмувати. Якщо не знаходишся біля справжнього джерела, ніколи не вгамуєш свою спрагу.
Нехай цей піст стане для нас часом, коли ми спробуємо втихомирити наші пориви, щоби зрозуміти, чи насправді вони є істинні і потрібні. Чи це не чергова омана самих себе?
«Зупини свої бажання, пригальмуй свої мрії»…на короткий час.
Тату, навчи нас розрізняти і бачити, де правда, а де брехня. Благослови наші мрії і прагнення, будь з нами на шляху, коли ми будемо їх реалізовувати. Але навіть, коли в житті не справдиться те, чого хотілося би, Тебе одного, істинного Джерела, нехай мені вистачить.
«Знаєш, чому гарна пустеля? — спитав маленький принц. — Десь у ній ховаються джерела» (Маленький Принц).
фінансово.
Щиро дякуємо!
