Місця, приготовлені Отцем

Роздуми до Слова Божого на середу ІІ тижня Великого Посту

Здається, що мати синів Заведеєвих з усієї промови Ісуса почула лише перших три слова: Ось, піднімаємось у Єрусалим… а далі — власні плани, інтереси, бажання. Це була третя, остання заповідь муки, смерті та воскресіння Ісуса, якої так і не зрозуміли апостоли. Двоє просили про перші місця, інші обурилися, коли про це довідались (Мт 20, 24).

Ісус знову говорить про подвійну дію свого Отця, якій Він був цілковито підданий: Син Чоловічий буде виданий… і третього дня буде воскрешений. Пасивна форма дієслів підкреслює Божу дію, яка є початком і завершенням дій людини, що знаходяться наче в обрамленні: засудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам на наругу, на бичування та розп’яття. Таким чином виразно видно Його панування над усім.

Учні надалі прагнуть лише земного царювання Месії, адже сам Ісус виразно (і не так давно) обіцяв їм: Істинно кажу вам: Ви, що пішли за мною: як новий світ настане, коли Син Чоловічий сяде на престолі своєї слави, сидітимете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять поколінь Ізраїлю (Мт 19, 28). Сини Заведеєві прагнуть не лише цього, але більших, особливих місць праворуч і ліворуч Нього. Однак справжній суд над світом відбувся на хресті, коли по правиці й лівиці Ісуса були розп’яті двоє злочинців і один із них почув слова: Істинно, істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зі мною в раю! (Лк 23, 43)

Царювання Ісуса звершується під хресним написом Пилата: INRI, що означає: Ісус Назарянин — Цар Юдеїв. Якщо князі народів панують НАД ними, то Господь запанував НАД нами з висоти хреста. Коли вельможі лише беруть для себе, Син Чоловічий прийшов, щоб дати свою душу як викуп за багатьох. Відкупляє свій народ сам Господь, як найближчий його родич (пор. Лев 25, 47‑55). Він єдиний цар на землі, який набув своїх підданих ціною власної крові через хресне служіння — останнє, однак найбільше з усіх.