Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія».
Усе Писання здійснилося в Ісусі Христі. В Ньому виконалося кожне слово. Тому кожна подія Старого Завіту є свого роду праобразом, приготуванням до тієї єдиної події, до пасхальної тайни – смерті і воскресіння Господа Ісуса. Саме так трактували Святе Письмо Отці Церкви. Тому подія, яку описує Книга Буття про Ноя, який впився вином і став нагим, була для них пророчим знаком іншої події – Ісуса Христа, який “впився” вином любові (у Святому Письмі любов часто порівнюється до вина) до нас, людей, і нагий помирав на хресті.
В поставі Сима Хама і Яфета можемо побачити нашу поставу щодо Ісуса, але також й щодо Його Містичного Тіла – Церкви. Яку поставу приймаєш, коли виявляється якась прикра правда про твого брата (нагота – є символом правди про нас самих; стан, коли нас ніщо не прикриває)? Бо друг праведника вивищує, – читаємо в Книзі Приповідок, ‒ а хто не буде стерегти своїх уст, тому погибель.
Коли приймеш до свого серця те, що Ісус взяв на себе всі наші гріхи, тобто наш сором, нашу наготу, то чи зможеш викривати слабкості інших? Хто бачить власний гріх, не буде цікавитися гріхом ближнього, лише займеться власним каяттям.
Поняття відкуплення, прощення гріхів в єврейській мові виражається словом капар (покривати). Річ куплена була покрита чимось і відставлена в бік. Це означало, що вона має свого власника. Пробачити когось – це покрити провину. Це постава Ісуса, Який покриває безліч наших гріхів. Коли переймеш її, успадкуєш благословення.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 011 4856.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
Ілюстрація: "Сп'яніння Ноя". Джентіле Белліні. 1515 р.
фінансово.
Щиро дякуємо!
