Не існує жодного зв’язку між целібатом і педофілією. Однак треба дбати про те, щоби не приймати невідповідних людей до семінарій.
Так вважає о. Ганс Цольнер, який керує Центром захисту дітей, що діє при Папському Григоріанському університеті в Римі й належить також до Папської комісії із захисту неповнолітніх. За його ініціативою нещодавно у Флоренції відбулася перша європейська конференція щодо запобігання педофілії. У ній взяли участь єпископи, ректори семінарій, духовні наставники, психологи, психіатри, а також відповідальні за різні етапи формування до священства і релігійного життя.
«Добра формація, як і раніше, залишається однією з найбільших проблем, особливо в наш час, коли кандидати дедалі частіше приходять із неблагополучних сімей, де віра не була важливим елементом, а також приймають рішення про таке покликання в старшому віці», — підкреслив о. Цольнер. Він також вказує на те, що погано пережитий целібат становить фактор ризику, і тому принципове значення має початок формування, тобто перевірка того, що невідповідні люди не будуть прийняті до семінарії. «Часто можна почути, що целібат призводить до сексуальних зловживань. Але це не так, і підтверджують таку думку також фахівці в цій галузі. Переважну більшість порушень здійснюють люди, які не живуть в целібаті», — зазначає німецький єзуїт. Це вказує на те, що кожне покликання потрібно добре розпізнати, також за допомогою відповідних психологічних методів, яких форматори не повинні боятися. «Без глибокої віри й інтегрованої особистості, яка містить вимір емоцій, стосунків з іншими людьми, сексуальності та духовності, людина не здатна сумлінно і відповідально реалізувати своє покликання», — вказує о. Цольнер.
Переклад CREDO за матеріалами: Radio Watykańskie