Слідувати за Ісусом, Добрим Пастирем, єдиним надійним провідником, Який надає сенс нашому життю. До цього заохотив Папа Франциск у катехизі перед молитвою «Царице неба» разом із тисячами прочан, зібраними на площі Святого Петра у Ватикані у неділю 7 травня 2017 року.
Четверта неділя Пасхи у Церкві має назву «неділі Доброго Пастиря» і в Євангелії цієї неділі, за словами Святішого Отця, Ісус представлений двома образами, які доповнюють один одного: образом пастиря і образом дверей у кошару.
«Отарі, якою є ми всі, – сказав Папа Франциск, – служить притулком кошара, де вівці живуть і відпочивають після важкого шляху. Кошара має огорожу з дверима, які охороняє сторож. До отари наближаються різні люди: хтось входить до кошари через двері, а хтось «перелазить через огорожу». Перша людина – це пастир овець, друга – це чужа людина, яка не любить овець і бажає ввійти заради інших інтересів. Ісус ототожнюється з першою людиною. Він знає овець, кличе їх, і вони впізнають Його голос і йдуть за ним (Йн 10,3). Він їх кличе, щоб вивести назовні, на зелені пасовища, де вони можуть знайти вдосталь їжі».
Його Святість вказав, що другий образ, яким представлений Ісус, – це образ «двері для овець» (Йн 10,7). Ісус так і каже: «Я – двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться (Йн 10,9), тобто буде мати життя, і життя у надлишку (Йн 10,10). Христос, Добрий Пастир, став дверима спасіння для людства, тому що Він пожертвував Своє життя за Своїх овець.
Єпископ Рима мовив: «Ісус, Добрий Пастир і двері для овець, є проводирем, влада Якого виявляється в служінні. Для того, щоб керувати, Він віддає життя і не вимагає від інших пожертвувати своїм життям для Нього. Такому провідникові можна довіряти, як довіряють вівці, що слухаються голосу свого пастиря, бо знають, що з ним підуть на добрі й рясні пасовища. Достатньо лише одного знаку, одного заклику, і вони йдуть за ним, слухаються його, прямують, ведені голосом того, кого відчувають як дружню присутність, одночасно сильну й ніжну, яка направляє, охороняє, втішає та зцілює.
Святіший Отець наголосив, що таким є Христос для нас. Існує один вимір християнського досвіду, який ми, можливо, залишаємо трохи в тіні: це духовний та емоційний виміри. Це вміння відчувати себе пов'язаними особливими узами з Господом, як вівці пов'язані зі своїм пастирем. Іноді ми занадто раціоналізуємо віру, ризикуючи втратити сприйняття тембру голосу Ісуса, Доброго Пастиря, Який спонукає і захоплює. Так, як це сталося з двома учнями, що йшли в Емаус, у яких палало серце, коли Воскреслий Христос говорив з ними по дорозі.
Папа підкреслив, що відчувати себе любленими Ісусом – це прекрасний досвід. Він запросив замислитись чи ми відчуваємо себе любленими Ісусом? Для Нього ми ніколи не чужі, а друзі й брати. Однак, не завжди легко розрізнити голос Доброго Пастиря, тому треба бути уважними. Завжди існує небезпека відволіктися на шум багатьох інших голосів. Ми покликані не відволікатися неправдивими мудростями цього світу, а слідувати за Воскреслим Ісусом, як за єдиним надійним провідником, який надає сенс нашому життю.
На закінчення Святіший Отець пригадав, що 7 травня відзначався Всесвітній день молитов за покликання, – особливо за покликання до священства і що він вранці рукоположив десять нових священиків. Чотирьох із них – з Римської дієцезії, – Папа запросив, щоб вони дали благословення разом з ним. «Нехай же Пресвята Богородиця підтримає Своєю допомогою тих, що були покликані Господом, щоб вони завжди з готовністю і великодушністю слідували за Його голосом», – закінчив Святіший Отець.
фінансово.
Щиро дякуємо!
