Роздуми

Фатімські роздуми. Віра, молитва, покаяння…

20 Травня 2017, 12:08 2450

«Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та закінчення війни»

Кілька днів тому з групою паломників я повернувся на Батьківщину з португальського містечка Фатіма. Наша мандрівна спільнота складалася з 48 чоловік (трьох священиків і двох сестер-монахинь включно) і пробула в дорозі два тижні. Ми проїхали понад вісім тисяч кілометрів і відвідали відомі відпустові місця європейського континенту, такі як Лурд (Франція), Фатіма (Португалія), Монсеррат (Іспанія).

 

Наша найдальша точка — це португальське містечко Фатіма, де рівно 100 років тому, 13 травня 1917 року, трьом дітям з’явилася Діва Марія і через них промовила до світу. Господь промовляв через Богородицю, а Богородиця скористалася допомогою маленьких діточок. Як сто років тому, так і сьогодні це об’явлення дуже актуальне і для нашого часу і для нашої Батьківщини. Слова Богородиці, які вона промовила, говорять самі за себе: «Моліться на вервиці щодня, щоб досягти миру та закінчення війни».

У паломництві мені запали до серця ці обнадійливі слова Марії про кінець війни. Кожна українська душа прагне, щоб не було війни і на нашій землі. Кожен, хто любить цю землю, хоче бачити її мирною та придатною для доброго і комфортного життя її громадян. Кожен, хто втратив когось із рідних, знайомих, близьких, хотів би, щоб Господь в один момент припинив ці жахливі події нашого сьогодення.

Проте багато хто хотів би бачити її мирною, щасливою — але без Бога. Дехто навіть плекає в собі таку хибну надію. А ми, віруючі люди, знаємо, що всякий дар і всяке добро походить від Бога; що саме Він є джерелом миру, джерелом добра, джерелом любові. Без Бога ми на землі ніколи не зможемо знайти миру і щасливого життя. Тому фатімське послання Богородиці, Її люблячі материнські слова є неначе вогником у темряві нашої сучасної боротьби за виживання. Вогник — який не дозволяє опускати рук, а надихає йти вперед і вірити, що з Божою допомогою все зміниться на краще. Але у сьогоднішньому слові я хочу нагадати лише слова Ангела, що їх почули маленькі діти за рік до об’явлення Богородиці, протягом літа-осені 1916 року.

Очевидиця Лусія розказує, що в першій появі вони (діти) побачили постать юнака, від якого випромінювало сяйво, і він сказав: «Не бійтеся! Я — Ангел Миру. Моліться зі мною!» Він промовляв: «Боже мій! Я вірю, поклоняюся, надіюся та люблю Тебе. Перепрошую за тих, які не вірять, не поклоняються, не надіються та не люблять Тебе».

На другий раз Ангел звернувся до дітей зі словами: «Що ви робите? Моліться багато! Найсвятіші Серця Ісуса та Марії мають намір виявити через вас своє милосердя. Приносьте Всевишньому молитви та жертви». Лусія запитала: «Як ми повинні жертвувати собою?» — «Все, що можете, приносіть Господеві як жертву, за відшкодування гріхів, якими Він є зневажений, благаючи про навернення грішників. Добувайте таким способом мир для вашої батьківщини… Самовіддано та з покорою приймайте усі страждання, які Бог посилатиме вам».

І втретє з’явився ангел в той час, коли діти молилися і також повторював молитву: «Пресвята Трійце, Бог Отець, Божий Син, Бог Дух Святий, глибоко вам вклоняюся й жертвую Тіло, Кров, Душу й Божественність Ісуса Христа, присутнього в усіх Дарохранительницях на землі, в надолуженні за образи, святотатства і байдужості, якими Він зневажений. І ради безконечних заслуг Його Пресвятого Серця й Пречистого Серця Марії прошу про навернення бідних грішників…»

Чого варті лише слова Ангела Миру, який і до нас звертається — до кожної української душі — в цей непростий час для нашої Батьківщини! Сьогодні слова Ангела Миру звернені й до нас, дорогі українці, які прагнуть бодай чимось допомогти у цій ситуації і не завжди знають як це зробити. Ангел Миру дає нам дороговказ, як посприяти виправленню ситуації, пов’язаної з війною, і як здобути мир для нашої Батьківщини:

Не боятися!
Вірити Богові!
Поклонятися Господеві!
Надіятися на Нього і любити Його!
Перепрошувати за тих людей, які цього не роблять.
Молитися багато, щоб Серця Ісуса і Марії виявили через нас своє милосердя.
Приносити Всевишньому молитви і жертви та благати про навернення грішників.
Самовіддано і з покорою приймати страждання і випробування.
Перепрошувати Бога за гріхи святотатства і байдужості.

Тому, дорогі наші читачі, переживаючи 100‑літній ювілей фатімських об’явлень і роздумуючи над тим, що сказав Ангел Миру, просімо у Бога благодаті навернення нашого народу, аби наші земляки зрозуміли, що покаяння за гріхи (приступати до Таїнства Сповіді), щира і постійна молитва (не пропускати щоденних молитов і недільної Служби Божої, приступати до Святого Причастя) і дитяча довіра до Господа — це шлях, яким ми можемо здобути мир для нашої Батьківщини.

о. Йосафат Бойко, ВС

(слово редактора Нової Зорі для номера за 11 травня 2017 року)

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: