Роздуми до Слова Божого на четвер IV тижня Великодня
Хто приймає того, кого я пошлю, той мене приймає; а хто мене приймає – приймає того, який послав мене (Йн 13, 20).
Хто є той або ті, кого посилає Ісус Христос? Передусім – це Апостоли, але разом з ними і Церква. Бути посланим від Бога – це значить отримати місію, завдання. Як Апостоли, так і Церква, заснована на вірі Апостолів, приймають участь в пастирській, вчительській та освячуючій місії Ісуса Христа. Ісус є пастирем Божого народу, але цю пастирську владу Він здійснює через Церкву. Ісус є єдиним вчителем віруючих, але в навчанні Він користується Церквою. Ісус є тим, Хто змиває гріхи і обдаровує святістю своїх вірних, але це також Він робить за участю Церкви.
Навіщо Господь Ісус має користуватися посередником, Церквою, у виконанні свого пастирського, вчительського і освячуючого уряду?
Звернімося до історії навернення апостола Павла (Діяння 9, 1нн.): Савл (Павло) тимчасово втрачає зір під час видіння сяйва і розмови з Господом, який йому об’явився. Сліпий він приходить до Дамаску. Господь посилає до нього певного християнина, Ананію, щоб той зцілив його. Згадаймо, що Савл мав при собі листи, щоб ув’язнити всіх учнів Христа, яких він знайде в Дамаску, тому Ананія слушно побоювався Савла, однак за словом Господнім виконав волю Божу: «Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.» І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився». (Діяння 9, 17-18). Звісно, що Господь міг безпосередньо зцілити Савла від сліпоти, але він послуговується Церквою, яку представляє Ананія. Чому? Прийняти дар від Бога безпосередньо – приємно, але прийняти дар Божий від того, кого ти ще день-два тому вважав за негідного життя – це упокорення. Павло напевно пережив це упокорення, але й пережив, таємницю Церкви в цьому упокоренні. Тільки ставши малим (Павло в перекладі з латинської означає малий), можна дати в своєму серці місце для Бога, для Духа Святого. Лише тоді, коли Савл, став Павлом (малим), Бог зміг через нього зробити великі чудесні речі… Отже, смирення дає місце любові, робить місце в серці віруючого для дії Духа Святого.
Коли ми служимо нашим братам у вірі, то неодмінно Дух Святий обдаровує нас своє любов’ю, що зцілює нас від невіри.