«У день освячення Латеранської базиліки ми роздумуємо над таїнством єдності та сопричастя з Римською Церквою, покликаною бути матір’ю, яка дбайливо піклується про віру та шлях християн, розсіяних по всьому світу».
Так сказав Лев XIV, промовляючи з вікна Апостольського палацу у Ватикані 9 листопада 2025 року. Відслуживши цього дня вранці Святу Месу в базилиці св.Йоана на Латерані, він опівдні зустрівся з паломниками, що зібралися на площі св.Петра на молитву «Ангел Господній», пише Vatican News.
Живе каміння Господнього Храму
Роздумуючи про значення свята на честь освячення храму, що є катедральним собором Римської дієцезії та осідком Наступника святого Петра, Лев XIV зазначив: ця катедра — «рушійний центр віри, ввіреної апостолам і збереженої ними, а також її передавання протягом історії». Це відображено також величністю будівлі, в центральній наві якої розміщено статуї дванадцяти апостолів — «перших послідовників Христа і свідків Євангелія».
«Це відсилає нас до духовного погляду, який допомагає вийти за межі зовнішнього аспекту, щоб у таємниці Церкви осягнути набагато більше, ніж просто місце, фізичний простір, споруду з каменю; насправді — як нагадує нам Євангеліє в епізоді очищення Єрусалимського храму, яке здійснив Ісус, — справжнім святилищем Бога є померлий і воскреслий Христос. Він — єдиний посередник спасіння, єдиний відкупитель, Том, хто, пов’язавши себе з нашою людською природою і перемінивши нас своєю любов’ю, є дверима, що навстіж відкриваються для нас і ведуть нас до Отця». Папа додав, що, єднаючись з Ісусом, «також і ми є живим камінням цієї споруди».
Святість Церкви — не в наших заслугах
Далі Святіший Отець вказав на те, що ми, як Христова Церква, є «Його тілом, Його членами, покликаними поширювати в світі Його Євангеліє милосердя, розради й миру» через звершення того духовного культу, що «має відображатися насамперед у нашому життєвому свідченні».
«Браття й сестри, саме в цьому духовному погляді ми повинні тренувати своє серце. Часто слабкості й помилки християн — а також численні стереотипи та упередження — заважають нам осягнути багатство таїнства Церкви; адже її святість полягає не в наших заслугах, а в “дарі Господа, що ніколи не відкликаний”, Господа, який і надалі обирає “як носія своєї присутності, з парадоксальною любов’ю, також і якраз брудні руки людей”». У цьому зверненні Лев XIV процитував твір Йозефа Ратцінґера — Бенедикта XVI «Вступ до християнства».
фінансово.
Щиро дякуємо!
