Ісус може тебе зцілити. Багато християн повторюють це, але чи ми насправді в це віримо?
Хочеш, щоби твоя віра була сильнішою? Пізнай ці три кроки, які можуть її зміцнити і допомогти тобі у зціленні.
Перший акт довіри Ісусові звершує прокажений, який із величезною рішучістю й покорою просить Ісуса про зцілення (пор. Мт 8, 1‑4). Зверни особливу увагу на слова, які він скеровує до Ісуса: Господи, якщо хочеш, можеш мене очистити (Мт 8, 2).
Так він виражає свою віру, що Ісус має владу визволяти від хвороби. Він уповає, що від волі Ісуса залежить, чи настане зцілення.
Другий етап розвитку довіри до Ісуса представляє сотник, який просив Господа Ісуса про зцілення для свого слуги (пор. Мт 8, 5‑13).
Позиція сотника вимагає ще більшої духовної зрілості, ніж у попередньому прикладі. Нам бо легше стати рішучими і смиренними, коли ми стараємося про власні справи, і складніше, коли просимо за когось іншого. Більше уповання сотника виражається у словах: Господи (…) скажи тільки слово, і мій слуга одужає (Мт 8, 8).
Раніше Ісус уже визнав, що прокаженому потрібно було тільки щоб його торкнутися (Мт 8, 3), виконуючи в такий спосіб жест милосердя, який був необхідний для поглиблення довіри хворого, а вона довіра необхідна для його зцілення. Однак сотник уже не потребує жодних зовнішніх знаків милосердя Ісуса, він повністю довіряє силі Його слова.
Третій етап розвитку довіри до Ісуса показує наступна євангельська подія, коли Ісус зцілює тещу Симона Петра (пор. Мт 8, 14‑15). Напевно ти не раз просив Ісуса про зцілення серйозних хвороб, які приходили до тебе чи твоїх близьких; але чи ти просив Його зцілити тебе від гарячки? Зазвичай ми не «морочимо голови» Ісусові такими дрібницями, як температура, бо з власного досвіду знаємо, що за кілька днів вона мине. Однак ця подія показує, що Ісус прагне допомоги тобі й тим, кого ти любиш, навіть у найдрібніших справах. А таким способом, пізнаючи Його милосердя на щодень, ти зміцниш свою довіру до Нього.
Завдяки цим зціленням, які Ісус звершив протягом одного дня, до Нього припровадили усіх хворих та одержимих у Капернаумі.
Як пише євангеліст Марко, ціле місто зібралося при дверях (Мк 1, 33) дому Симона Петра й Андрія. Тоді Ісус словом вигнав злих духів та зцілив усіх хворих.
Так сповнилися слова пророка Ісаї: «Він прийняв наші слабкості й поніс наші хвороби» (Мт 8, 16-17). Євангеліст Матей відносить пророцтво Ісаї, яке заповідало прихід Месії, до Ісуса. Ти, певно, прекрасно знаєш інші фрагменти з Четвертої пісні Слуги Господнього у книзі пророка Ісаї, якими було заповідано страждання Відкупителя: був пробитий за наші гріхи, розчавлений за наші провини (Іс 53, 5) і віддав своє життя як жертву за гріхи (Іс 53, 10), поніс гріхи багатьох і заступається за злочинців (Іс 53, 12).
У цих словах міститься твоя віра, що Ісус помер за твої гріхи і завдяки Його відкупительній смерті ти можеш пізнати відпущення всіх твоїх гріхів.
Чи, однак, ти подібним чином віриш, що Ісус узяв на себе наші страждання, поніс наші хвороби (Іс 53, 4; Мт 8, 17)? Чи так само, як просиш Ісуса, аби прийняв на себе твій гріх, коли молишся про прощення, — чи так само ти просиш, аби Він прийняв твою хворобу чи хворобу когось, за кого ти заступаєшся?
фінансово.
Щиро дякуємо!
