Роздуми над Словом Божим на четвер ХVI звичайного тижня, рік І
«Бо слово — живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та костяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця» (Євр 4, 12).
Боже Слово зцілює, веде до вічного життя, однак для того, щоб воно задіяло в серці людини, спершу необхідно, щоб воно все ж таки потрапило до серця. Добре, якщо серце людини просте, не уражене гріхом лицемірства або гордині. Тоді Господь може говорити таким людям просто та прямо: «Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, — бо чують» (Мт 13, 16). Однак гріх в людині будує перешкоду, ніби перегородку, стіну яка перешкоджає не тільки сприйняттю Божого Слова, але й відкритості на іншу людину. Проте Господь вміє «перекинути» своє Слово і через цю стіну гріха. Господь у притчах, використовуючи поняття і предмети знайомі слухачеві, передає певну істину, що стосується духовного життя. Лише так Він може «перекинути» нашу думку в духовну дійсність.
Господа не зупиняють жодні перешкоди. Щоб достукатися до серця людини, Він використовує всі можливості, аби Слово Боже проникло в серця навіть тих людей, які мають«серце затовстіле» (пор. Мт 13, 15). Він дуже прагне достукатися до серця кожної без винятку людини і тому чекає при дверях серця кожного (пор. Одкр 3, 10).
Кожен християнин — лише слуга Слова, отже ми повинні донести Слово Боже до серця людини, яка не знає Бога. Для того, щоб донести це Слово до іншої людини (через слово, приклад життя, християнську поставу), ми повинні самі це Слово прийняти і ним жити, стати Його слугами на щодень. Спитаймо себе сьогодні: «Чи керує Слово Боже моїм життям?» А якщо ні, то яке слово керує ним?
фінансово.
Щиро дякуємо!
