Зустрічі та розмови у Москві з патріархом Кірілом, митрополитом Іларіоном, главою російської дипломатії Сергієм Лавровим, із Володимиром Путіним у Сочі та Свята Меса для католиків у московській катедрі Непорочного Зачаття — пункти візиту в Росію кардинала Пароліна.
Візит тривав 21-24 серпня 2017 р. Кардинал Паролін — третій з черги Державний секретар Апостольського Престолу, який побував у Росії з державним візитом. 1990 року в Москві побував кардинал Аґостіно Казароллі, а 1999‑го — кардинал Анджело Содано.
Візит кардинала П’єтро Пароліна мав державний характер, а тому насамперед політичний вимір. Єдиним релігійним акцентом подорожі стала Меса для російських католиків у московському кафедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Натомість не було жодної церемонії релігійного характеру ані хоч би короткого екуменічного молебня з православними. Також не було жодних розмов про зустріч Папи Франциска і патріарха Кіріла чи в Росії, чи десь на території іншої країни. «Даймо часові час, аби справи дозріли без зайвого поспіху», — сказав кардинал Паролін.
Натомість багато говорилося про міжнародну ситуацію та пошуки — як багато разів підкреслювалося — мирних, справедливих і тривалих розв’язань для конфліктів, що точаться зокрема на Близькому Сході, в Україні та Венесуелі. Виражено особливе занепокоєння становищем християн у деяких країнах Близького Сходу та Африканського континенту, як також по інших регіонах світу.
В ході зустрічей було порушено також дражливі питання, але, як висловився кардинал, «завжди з волею будування та подолання наявних труднощів». Одним із них було питання УГКЦ, існування якої православна сторона продовжує називати «перешкодою в розвитку стосунків із Католицькою Церквою». Кардинал Паролін звернув увагу на доконечність вирішити таке питання, як дозвіл на перебування, пов’язаний із працею, для неросійських церковних працівників (тобто духовенства з‑за кордону) та повернення деяких церковних будинків, необхідних для душпастирської опіки над католиками Росії.
Під час спільної прес-конференції з участю ватиканського гостя і міністра закордонних справ Росії кардинал нагадав властям Російської Федерації, що її дії стосовно Криму не відповідають міжнародному праву. Він закликав Росію, щоб перестала порушувати міжнародне законодавство і шукала такого виходу з нинішньої ситуації, який задовольнив би сусідні країни та всю міжнародну спільноту.
Зустріч із митрополитом Іларіоном
Першим пунктом візиту була зустріч із митрополитом Іларіоном, головою Відділу зовнішніх церковних зносин Московського патріархату. Зустріч відбулася в Данилівському монастирі, де міститься осідок Відділу. Це стало своєрідним візитом у відповідь, оскільки 15 вересня 2016 року митрополит Іларіон відвідував кардинала Пароліна у Ватикані.
Розмова тривала дві години — удвічі довше за запланований час. Кардинала супроводили Апостольський нунцій в Росії архиєпископ Челестіно Мільйоре і радник нунціатури о. Вісвальдас Кульбокас.
Розмова розпочалася зі спогадів про зустріч Папи Франциска з патріархом Кірілом у лютому 2016 року в Гавані. Митрополит Іларіон подякував за «спільні зусилля» у приготуванні тієї зустрічі та висловив сподівання, що імпульс, який вона дала стосункам між РКЦ та РПЦ, матиме «подальший розвиток». Кардинал привітав митрополита Іларіона з 30‑річчям священицьких свячень. Пізніше, у коментарях для журналістів про цю зустріч, кардинал згадав, не входячи у подробиці, «дражливе питання» УГКЦ для Московського патріархату і додав, що клімат дискусії був «конструктивний».
Зустріч із Лавровим
Другий день перебування держсекретаря Апостольського Престолу в Росії розпочався від зустрічі з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Вітаючи ватиканського гостя, глава російської дипломатії зазначив, що це продовження діалогу, розпочатого під час його візиту до Ватикану в грудні 2016 р. Також він згадав про дві зустрічі Владіміра Путіна з Папою Франциском.
Лавров звернув увагу на збіжність поглядів обох сторін щодо «проблем наших часів, зокрема мирного врегулювання криз, подолання тероризму та екстремізму, розвитку діалогу між релігіями та цивілізаціями, посилення суспільної справедливості та ролі сім’ї». Він також згадав проекти практичної російсько-ватиканської співпраці в галузі культури, суспільних зв’язків, науки, виховання, захисту здоров’я.
— Вочевидь ми вважаємо дуже важливим те, щоб паралельно з нашими міждержавними стосунками розвивався також міжконфесійний діалог, історичною вихідною точкою якого була зустріч патріарха Кіріла з Папою Франциском у лютому 2016 року в Гавані, — заявив Лавров.
Зі свого боку, кардинал Паролін зауважив, що його візит у Росію становить хорошу нагоду для «підтвердження та зміцнення двосторонніх зв’язків».
— Триває діалог на різних рівнях, таких як традиційні політичні консультації між віце-міністрами (закордонних справ), які регулярно зустрічаються, — зазначив ватиканський держсекретар. Він також додав, що почувається «зворушеним» за «удостоєння честі» зустрічі з Путіним у Сочі.
Під час перебування кардинала в резиденції МЗС Росії було підписано угоду про безвізове пересування для власників дипломатичних паспортів обох країн. Підписи під документом поставили віце-міністр закордонних справ Росії Алєксєй Мєшков та Апостольський нунцій у Росії архиєпископ Челестіно Мільйоре.
Під час розмов із міністром Лавровим було широко обговорено міжнародну ситуацію. Кардинал висловив побажання, щоб було знайдено справедливі й тривалі розв’язання конфліктів. Хоч Апостольський Престол, як вказав кардинал, «не збирається і не може ототожнюватися з жодною політичною позицією», то нагадує «обов’язок суворого дотримання головних принципів міжнародного права, пошанування якого є незмінним як для захисту миру і ладу у світі, так і для повернення здорової атмосфери взаємної поваги у міжнародних стосунках». Зокрема, Апостольський Престол хоче, щоб «було збережено релігійну свободу в кожній державі та за будь-якої політичної ситуації».
Новий етап у стосунках з РКЦ?
«Відвели мої вітання моєму братові, патріарху Московському та всієї Русі Кірілу», — ці слова Папи Франциска переказав кардинал Паролін на початку зустрічі з очільником Російської Православної Церкви. Патріарх відповів «дякую» італійською.
Кардинал нагадав, що це вже не перша їхня розмова, посилаючись на минулорічну зустріч у Гавані. «Я не припускав, що ми так швидко побачимося знову», — сказав ватиканський дипломат, додаючи, що «шляхи Господні несповідимі».
— Розпочався новий етап у розвитку наших стосунків, сповнений важливих подій. Це стало можливим, оскільки у Гавані ми скоординували наші позиції щодо дуже важливих проблем сьогодення, — сказав предстоятель РПЦ.
На його думку, спільна позиція обох сторін дозволяє підготувати відповідні плани і наповнити їх реальним змістом. Найбільш значущою подією («винятковою в історії обох наших Церков») після зустрічі в Гавані він визнав паломництво реліквій св. Миколая Чудотворця з Барі до Росії. З ним погодився кардинал Паролін, підкреслюючи, що зустріч на Кубі надала нового імпульсу зв’язкам поміж обома Церквами. Він сподівається, що його візит у Росію стане «маленькою цеглинкою» в будуванні нових стосунків.
Також кардинал згадав «екуменізм святості». «Святі нас єднають, бо вони ближче до Бога, а отже, вони ті, хто допомагає нам долати труднощі у стосунках із минулого, викликаних колишніми ситуаціями, і йти щоразу швидше до братніх обіймів та євхаристійної єдності», — сказав ватиканський гість.
Під час зустрічі патріарха з держсекретарем Апостольського Престолу говорилося і про «конфлікт в Україні». За словами Кіріла, Церква може стати важливим чинником в урегулюванні ситуації в Україні, якщо займатиме позицію, що сприятиме миру. Він також сказав, що позиція Католицької Церкві в цій справі близька православним. «Церква не може відігравати іншої ролі, окрім будування миру, коли люди перебувають у взаємному конфлікті. Конфлікти не тривають вічно, вони колись закінчаться», — заявив предстоятель РПЦ.
Щодо становища християн на Близькому Сході, і зокрема в Сирії, то патріарх Кіріл вислови думку, що вони вимагають ширшої підтримки світової християнської спільноти і що спільна підтримка їх католиками і православними «була би суттєвим єднальним чинником» для обох Церков.
Митрополит Іларіон також заперечує, що під час розмови з кардиналом Пароліном говорилося про можливу наступну зустріч Кіріла з Папою Франциском. Він додав, що такі пропозиції не пролунали ні від однієї, ні від другої сторони, і що наразі є важливіші завдання.
З Путіним у Сочі
Загальнолюдські цінності, які захищають Апостольський Престол і Російська Православна Церква, лежать в основі стосунків католицько-православних та між Росією як державою і Ватиканом, сказав президент РФ Владімір Путін 23 серпня у своїй літній резиденції Бочаров Ручєй, що в передмісті Сочі, де він зустрівся з кардиналом Пароліном.
«Я знаю, що Ваше Високопреосвященство розмовляли з патріархом Кірілом. Ми з задоволенням вітаємо цей діалог, який розпочався безпосередньо між Московським патріархом та Апостольським Престолом», — сказав Путін. Він підкреслив значення загальнолюдських цінностей, що їх захищають обидві Церкви, як підставу для стосунків між Церквами та між державами.
Путін сказав, що Росія готова відкрити у 2018 році у Ватикані виставку російського духовного мистецтва «Від писання ікон до авангарду». Це була би відповідь на виставку шедеврів християнського мистецтва із Ватиканських музеїв, яка була на межі 2016/17 років представлена у Третьяковській галереї. Президент РФ висловив за це Папі Франциску «глибоку вдячність від імені громадян Росії».
Зі свого боку, кардинал Паролін заявив, що бачить «у стосунках між двома Церквами нову динаміку, яка з’явилася за останні місяці та роки». Він висловив сподівання, що «всі учасники [цього процесу] надалі діятимуть у тому ж напрямку, аби наша співпраця була ширша і ближча». А якщо йдеться про стосунки між Апостольським Престолом та Російською Федерацією, то «ми дуже радіємо і задоволені тим, як вони розвиваються, різними ініціативами, контактами та зустрічами», — додав ватиканський держсекретар.
Зустріч із Владіміром Путіним була останнім пунктом чотириденного візиту кардинала Пароліна в Росії. Уранці 24 серпня він вилетів до Рима.
фінансово.
Щиро дякуємо!
