На світі не бракує і не бракувало геніальних жінок. Просто були часи, коли роль жінки у винахідництві замовчувалася без жодних сумнівів, що так треба. Ну бо ж світ будують чоловіки, сильна стать!
Якщо спробувати висловити цю статтю одним реченням, то вийде так: жінка робить відкриття, чоловік забирає всю славу. Несправедливо? Таке життя.
Було, принаймні, таким. Повернемо добрі жіночі імена на належне їм місце в історії!
1. Структура ДНК
Джеймс Вотсон і Френсіс Крік революціонізували світ науки, надрукувавши статтю про відкриття подвійної спіралі ДНК. Вони просто забули вказати у цій статті про допомогу, яку їм у цій справі надала співпрацівниця Розалін Франклін.
Саме вона першою відкрила зображення ДНК завдяки дифракції рентгенівських променів, однак її відкриття Вотсону і Кріку представив Моріс Вілкінс, учений, із яким вона дискутувала, і далі вони попровадили вже свої дослідження разом. І втрьох розділили Нобелівську премію з медицини за 1962 рік. Хоча Вотсон казав, що Розалін Франклін мала би цю премію отримати також, однак цього ніколи не сталося. Пізніше Розалін заходилася над власними дослідженнями молекулярної структури вірусів.
2. Машина для вироблення паперових торбинок
Можливо, це не дуже вже й складно технологічно, але подумаймо, скільки канапок, булок і хлібин продається саме в такому опакуванні. Авторка винаходу, Маргарет Найт, невтомно боролася за визнання своїх заслуг.
Спершу вона створила дерев’яну машину для виробництва торбинок. Але її попросили представити металеву версію, так щоби можна було запатентувати. Вона принесла свої креслення на фабрику, де такий собі Чарльз Аннан украв їх і подав патент на своє ім’я. Чому? Тому що, на його переконання, жінка просто не могла винайти таку машину.
Маргарет Найт не вагалася подати позов до суду. Хоча процес тривав три роки, вона його виграла. Заснувала власне виробництво і повернула собі всі належні кошти.
3. Програмування комп’ютерів
Мама Ади Лавлейс заохочувала доньку вивчати математику, поняття не маючи, що одного дня її дочка стане піонеркою інформатики. У 20‑річному віці Ада розпочала співпрацю з винахідником Чарльзом Беббіджем. Разом вони прийшли до ідеї «аналітичної машини». У нотатках Ади можна знайти те, що нині вважається першим алгоритмом, призначеним для його опрацювання машиною, а також шерег інструкцій, як крок за кроком розв’язувати проблеми, що постають.
Дехто стверджує, що саме вона відчинила двері у світ комп’ютерів, якими ми їх знаємо нині, але й так більшість людей переконані, що справжнім винахідником був Чарльз Беббідж…
4. «Монополія»
Елізабет Меґі (після заміжжя підписувалася як Ліззі Дж. Філіпс) хотіла створити світську гру під назвою «The Landlord’s Game», тобто «Гра власників». Вона хотіла показати небезпеку, яку несе з собою згромадження землі в руках одного власника. Запатентована 1904 року гра миттєво набула успіху.
За кілька років на ринку ігор з’явилося чимало реплік цієї гри у різноманітних варіантах. Найбільше на цих модифікаціях заробив підприємець Чарльз Дарроу. Він змінив вигляд ігрового поля, не беручи до уваги внеску Елізабет Меґі, й запатентував гру під назвою «Монополія». Продав її великій американській фірмі й став мільйонером. Потім інше підприємство випустило гру під назвою «Антимонолопія», і Дарроу подав на них до суду. Однак оскаржена фірма довела, що позивач сам не був достатньо креативний, і зрештою заслуги Елізабет Меґі дочекалися визнання. Шкода тільки, що первісна ідея цієї гри загинула по дорозі судових розборок. У «Монополії» виграє якраз той, хто назбирає найбільше володінь.
5. Циркулярна пилка
Сара «Табіта» Беббіт була ткалею зі спільноти шейкерсів (це наступний відлам від квакерів) у містечку Гарвард, штат Массачусетс, США. Жінки у тих сильно побожних спільнотах найчастіше не мали ніяких прав. Близько 1810 року Сара дивилася, як працюють двоє чоловіків, розпилюючи дерево традиційною пилкою. Раптом вона зрозуміла, що половина часу на енергії марнується, бо ж дерево пиляють коли пилка йде в один бік, а в другий вона вже не працює.
За три роки Сара представила проект «круглої» пилки, за яку ціла спільнота була їй дуже вдячна, бо новий винахід прекрасно полегшував тяжку роботу. Однак узяти патент на свій винахід Сара не хотіла з огляду на суворі правила своєї релігійної спільноти. Пізніше, як можна здогадатися, троє чоловіків склали подання у патентне бюро від свого власного імені.