Греко-католицький календар
Преп. ісповідника Якова, єп. Катанського
Літургія не правиться
Іс 2, 11-21
11. Поникнуть горді очі людей, принижена буде пиха людська, один Господь звисочиться того часу. 12. Бо це буде день Господа сил на все горде й набундючене, на все, що несеться вгору, — щоб оте принизити; 13. на всі кедри ливанські, на всі дуби башанські; 14. на всі високі гори й на всі пагорби, що вгору пнуться; 15. на кожну високу башту і на кожний мур кріпкий; 16. на всі кораблі таршішські й на всі прикраси принадні. 17. І повалиться людська гордість, і понизиться пиха смертних. Один Господь звисочиться того часу. 18. Боввани щезнуть дощенту. 19. Сховайтесь по печерах, у скелях та по норах у землі зо страху перед Господом і перед сяйвом Його величі, коли Він устане, щоб стрясти землю. 20. Того дня чоловік повикидає кротам та кажанам своїх срібних бовванів і свої золоті кумири, які наробив собі, щоб їм поклонятись, 21. аби лише самому сховатись У щілинах по скелях та скельних розколинах зо страху перед Господом і перед сяйвом Його величі, коли Він устане, щоб стрясти землю.
Бут 1, 14-23
14. Тоді сказав Бог: “Нехай будуть світила на тверді небесній, щоб відділяти день від ночі й нехай вони будуть знаками для пір (року), для днів і років; 15. нехай будуть світила на тверді небесній, щоб освітлювати землю.” І так сталося. 16. І зробив Бог два великі світила: світило більше — правити днем, а світило менше — правити ніччю, і зорі. 17. І примістив їх Бог на тверді небесній, щоб освітлювати землю, 18. та правити днем і ніччю і відділяти світло від темряви. І побачив Бог, що воно добре. 19. І був вечір і був ранок — день четвертий. 20. Тоді сказав Бог: “Нехай закишать води живими створіннями й нехай птаство літає над землею попід твердю небесною.” 21. І сотворив Бог великих морських потвор і всілякі живі створіння, що повзають та кишать у воді, за їхнім родом, і всіляке птаство крилате за його родом. І побачив Бог, що воно добре; 22. і благословив їх Бог, кажучи: “Будьте плідні і множтеся та наповняйте воду в морях, і птаство нехай множиться на землі.” 23. І був вечір і був ранок — день п’ятий.
Прип 1, 20-33
20. Мудрість по вулицях голосить, | свій голос по майданах піднімає, 21. на роздоріжжях гомінливих кличе, | при входах у браму в місті виголошує: 22. “Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку? 23. Верніться на мою дорогу; | ось ізіллю на вас мій дух, | слова мої звіщу вам. 24. За те, що кликала я, та ви зреклися, | як простягала руку, ніхто не хотів зважати, 25. за те, що гордували всякою порадою моєю, | моїх докорів не сприймали, – 26. то я буду сміятися з вашого нещастя, | я буду кпити, як на вас страх надійде; 27. як страх на вас надійде, немов буря; | злетить на вас нещастя, немов вихор, | коли на вас наляже гніт і смуток. 28. Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть. 29. За те, що вони зненавиділи науку, | страху Господнього не прийняли, 30. поради моєї не бажали, | знехтували всі мої докори, – 31. тому плоди своїх учинків їстимуть, | наситяться задумами своїми. 32. Бо відступництво невігласів їх убиває, | і безтурботність дурнів губить їх. 33. Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, | і буде спокійний, не боявшися лиха”.