Про репресованих священиків Поділля розповідає отець Домінік Яцков, викладач історії Церкви у Вищій духовній семінарії, що в Городку:
Метою НКВДистів було знищити добре ім’я людини. Звинувачення, написані у справах, були неправдивими. Зазвичай фінальний вирок — концтабір або розстріл. Для священика — концтабір, щоби його знищити, а для світської особи — одразу розстріл.
Розповідь про 8 священиків, які служили на Поділлі у часи комуністичних переслідувань:
Отець Йосиф Березовський (1887-1938). У 1922 році — вперше ув’язнений ГПУ. До 1930 року — декілька разів на рік отця Йосифа забирали до в’язниці, звільняли і потім знову забирали: ув’язнення, тортури, знущання… На початку 1930-х років він служив на парафії Пиків. У концтаборі в 30-х роках отця Йосифа віддали під слідство, щоби постраждали його парафіяни. У чому звинувачували парафіян? Що ж це за диверсія? Віра в Бога і порядне життя. Вони вже навіть не мали свого господарства. Найгіршим злочином 30-х років минулого століття було те, що ти католик і віриш у Бога.
Злочинами отця Йосифа було те, що він проповідував, що мав авторитет серед людей, просто те, що він священик, священик — найнебезпечніша особа. І тому у 1938 році отець Йосиф отримує «нагороду» — смертний вирок, розстріл.
З отцем Йосифом Березовським були засудженні ще такі миряни: Павлік І. М., Лясковський І. Ф., Янковський І. Т. та інші. Разом їх було близько 30 осіб. Вони всі були звинувачені у диверсії на залізниці неподалік Вінниці. З усієї групи врятувалося лише декілька.
Отець Ян Борисюк (1888-1953).
Отець Ян Бридицький (1872-1937). Служив у Кам’янці-Подільському та околиці. Комуністи не хотіли, щоби люди священика любили і на проповіді розуміли. Він «скоїв злочин», бо його люди поважали. У 1936 році був засуджений до 5 років концтаборів. Теж існує розповідь, що був схоплений комсомольцями, побитий та за ноги підвішений на дереві, яке обілляли нафтою та підпалили. Його врятували парафіяни. І після того парафіяни охороняли його. Наші прабабусі й прадідусі мали неймовірну відвагу захищати священиків. Врятований отець Ян переховувався у родичів на хуторі П’ята гора біля Кам’янця-Подільського. Родичі насильно його вивезли на кордон і змусили виїхати.
Отець Станіслав Бурись (нар. 1889 р.). У 1922 році він був настоятелем у Тарноруді. Там пролягав кордон між Радянським Союзом та Польщею. Арештований, звільнений парафіянами та виїхав до Польщі. Парафіяни самі відбили його у чекістів. Віра парафіян у Тарноруді має дуже велике значення.
Отець Антоній Вегедіс (1867-1937). Востаннє його арештували у 1936 році. У ті часи по кілька разів на рік кожен священик був на допиті: з нього знущалися, висміювали, а люди його захищали. Отець Антоній помер у Рибниці, сучасне Придністров’я.
Отець Олександр Вежбіцький (1883-1934). Був арештований у 1931 році та висланий в околиці Мурманська. Працював вікарієм у Летичеві та настоятелем у Підлісному Мукарові.
Отець Броніслав Вигановський (1879-1933) — настоятель у Тинні та Гнівані. У Гнівані був пограбований та мучений більшовиками. Виїхав до Польщі.
Отець Станіслав Ганський (1880-1937) — був дуже ревним священиком, добре ставився навіть до своїх катів. Був арештований у Деражні в парафії св. Анни. Розстріляний на Соловках 8 грудня 1937 року.
У наступних відео — розповіді про інших священиків-мучеників та свідків віри.