Біблійні роздуми

Закхей

20 Листопада 2017, 18:58 5984 о. Роман Лаба OSPPE

 

 

Роздуми до Слова Божого на вівторок ХХХІІІ звичайного тижня, рік І

 

Уяви собі спекотний день, велику сикомору з густою кроною, і в її гущавині – двоє цікавих, повних захоплення, але також і страху очей. Чому саме сикомора стала місцем спостереження Закхея? Тому, що на це дерево легко вилізти? Можливо, так; але, гадаю, з іншої причини. Закхей міг там добре примоститися, усіх бачити і за всіма спостерігати, а самому бути невидимим, оскільки це дерево має розлоге гілля і густе листя. У схожій ситуації був Адам, коли злякався кроків Бога і сховався «серед дерев саду» (див. Бут 3).

Кожен з нас має таку сикомору – місце, звідки ти усіх бачиш, за всіма спостерігаєш, а сам при цьому залишаєшся невидимий. Сикомора – твій спостережний пункт, твоя башта, з якої дивишся на світ. Листя сикомори – те, що затуляє наше справжнє обличчя. Прагнемо бути всім, аби лиш не собою. Боїмося, що хтось підведе голову і побачить нашу «схованку». Шукаємо свого щастя в гріху і навряд чи хочемо, щоб хтось це бачив, щоб хтось про це дізнався.

Пригляньмося ближче до цього уривка.

Ісус проходить через Єрихон – місто, яке знаходиться нижче від рівня моря, одна з найглибших географічних низин. Це – символ нашого життя в темряві та гріху, в депресії та смуткові. В таку ситуацію сходить Ісус: на самісіньке дно, до найглибшої долини, щоб урятувати тебе.

У цьому місті живе чоловік на ім’я Закхей. Його ім’я з єврейської означає чистий, невинний. Образ когось, хто живе досить низько, проте вважає, що все гаразд. Сам низького зросту, але робить усе, щоб дивитися звисока. Таким Закхеєм можу бути я і ти, які слухаємо цих слів.

Про Закхея текст Євангелія каже, що він був низького зросту. Грецькою мовою тут ужито слова мікрос, яке виразніше підкреслює позицію цього чоловіка. Його низький зріст може мати символічне значення і означати щось більше: занижене бачення самого себе, інших. Можливо тому він був архітелонес – головою над митарями. За часів Римської Імперії Ізраїль становив одну з її колоній; митар в очах інших людей був зрадником, який стягує зі своїх і віддає чужим. Той факт, що Закхей прагне віддати вчетверо тим, кого скривдив, свідчить, що він забирав примусово, ба навіть грабував. Саме за пограбування потрібно було повернути вчетверо (пор. Вих 22,1). Це був зрадник народу, який співпрацював з окупантами. Кожний митар був автоматично відлучений від синагоги. Всі на нього дивилися з погордою. Але цей факт ми можемо зрозуміти глибше – духовним чином: він забирав в інших гроші (цінність), бо себе вважав без вартісним, хоч був багатий (плузіос), створений на образ і на Божу подобу. Сам Закхей каже: …а коли чимось когось і покривдив… – в оригінальному тексті написано: … а якщо з когось я щось витребував… Той, хто має низьку оцінку самого себе, домагається її від когось, щоб себе дооцінити. Наприклад, можна витребувати похвалу, посмішку, звернення на себе уваги.

Свій страх, невпевненість, прагнення любові ми маскуємо під різними амбіціями, грандіозними планами, інтелектуальними досягненнями.

Чи траплялися тобі такі ситуації, коли ти когось вдавав – і боявся, що тебе побачить знайомий або друг, і все вийде на яв? Ситуація Закхея добре це показує. Він серед віття сикомори на всіх дивиться «згори», а його самого ніхто не бачить. Де найменше очікуєш, що тебе хтось побачить? Поглянь зараз у своє серце і дай щиро відповідь на запитання: у якій ситуації ти найменш бажаєш, щоб Господь тебе побачив і «демаскував»?

Ісус здатний повністю зцілити таку ситуацію. Господь прийшов на те місце, де Закхей сидів на сикоморі (Лк 19,5). Глянув угору: якщо Ісус глянув угору, то Закхей також і на Ісуса дивися згори – «зверхньо». Коли на всіх дивишся зверхньо, то й Ісуса також бачитимеш із такої перспективи. Уяви собі цю сцену. Начальник над митарями добре усвідомлював своє становище. Він знав, що для нього є втраченими надії Ізраїля на прихід Месії, бо як мав би сприйняти юдейський Месія когось, хто зраджував свій народ? (У ті часи всі думали, що довгоочікуваний Месія визволить країну з-під влади римлян.) Він чудово знав, що його життя є життям втраченим для інших, що він сам – втрачений. Закхей спостерігає за натовпом, що супроводжує Ісуса Назарянина, і раптом… той стає біля дерева і підводить свій погляд. Разом з Ісусом ті, хто Його супроводжував, також дивляться вгору. Але всі бачать зелене листя сикомори, а Ісус бачить Закхея!!! Не тільки Закхей хотів побачити Ісуса – Ісус також прагнув побачити, зустріти його. Сирійський поет Кирилонас (IV-V ст.) так коментує цей фрагмент: Огорнув його очима і спинився… Господь сьогодні промовляє до твого серця: навіть якщо всі вважають тебе за пропащого і безнадійного – для Мене ти не втрачений!

Закхею, притьмом злізай, бо Я сьогодні маю бути в твоїм домі. Ісус прийшов у дім до Закхея тоді, коли Закхей прийшов сам до себе, до свого дому. Ісус прагне, щоб кожен був сам собою, у своєму домі, навіть якщо той дім знаходиться низько – в Єрихоні. Ісус прагне зустрітися з нами, такими, якими ми є, а не якими хочемо бути або яких вдаємо перед іншими. Сидячи на сикоморі, Закхей був там сам; а коли зійшов до свого дому, то було там багато таких, як він, бо він спорядив прийом гостей. Коли стаєш самим собою – це відкриває тебе для інших. Гріх чинить тебе самотнім і чужим собі самому.

Доброю Новиною є те, про що шептали фарисеї: До чоловіка грішного зайшов у гостину. Бо Ісус справді прийшов не до здорових і досконалих, а до тих, які потребують лікаря. Інколи можна почути: Я такий грішний, така грішна, що там Господь може мати до мене? Але наш Господь саме з такими хоче мати справу й саме до таких прийшов. Якщо ти вважаєш себе негідним (негідною), то пам’ятай, що Ісус гідний, аби підійти до тебе.

Ще один елемент видається важливим у цьому тексті – дерево. Закхей виліз на дерево, щоб побачити Ісуса. Сикомора (ficus sycomorus) – дерево, яке дає плоди гіркого смаку, гіршого, ніж плоди звичайної смоківниці. Закхей, отже, вибрав дерево, яке було повне гіркоти й давало гіркі плоди, і на такому місці отримав досвід зустрічі з Ісусом. Найгіркішим деревом, на якому можна зустріти Ісуса, є хрест: людське страждання, біди, слабкості. Боже Слово говорить тобі, що з такої перспективи цілком можеш побачити Ісуса. Зустрінеш Його саме в такому місці свого життя, яке буде повне гіркоти і терпких плодів. Знову прагну навести рядок із сирійського поета: Господи, замість на дерево, йду до Твого дому, хай спасе мене Твоя тайна! Більший Твій хрест, ніж Твоя гілка, нехай розіллється наді мною милосердя Твоє. Коли ти повертаєшся до свого дому, тобто сам до себе, Ісус також там почувається «як у себе вдома».

Побачивши Закхея, Ісус сказав йому злізти. Від хвилини, коли Божий Син був розп’ятий на хресті, помер, обмиваючи всіх людей своєю Кров’ю, ніхто з Божих дітей не мусить себе розпинати на дереві, щоб зустрітися з Богом. Ісус сам усе вже зробив. У ситуації, яка є «хрестом», кожен може зустріти Ісуса; але то Він нас спас, а не я сам себе. Я це можу лише прийняти. Хрест – не те місце, де я сам себе виправдовую чи караю; це місце, де я зустрічаю Ісуса і приймаю Його у свій дім.

Життя Закхея змінилося: він почав роздавати свої кошти бідним, а кого скривдив – повернув учетверо. Саме так станеться, коли ти зустрінеш Ісуса і побачиш свою цінність. Не буде для тебе клопотом повертати цінність іншим, а не домагатися її для себе.

Історія Закхея є сьогодні Доброю Новиною для тебе. В цитованому тексті двічі вжито слова «сьогодні»: сьогодні маю бути в твоєму домі і сьогодні на цей дім зійшло спасіння. Спасіння сходить на тебе, на твій дім, твоє життя тоді, коли ти приймаєш Ісуса до свого дому. Вистачить Ісусові увійти в якийсь дім – і цей дім наповнюється спасінням.

Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло (Лк 19, 9-10).

Спасіння єврейською звучить єшуа, так само, як ім’я Ісус, тільки це слово жіночого роду. Прийняти спасіння – це прийняти Ісуса. Боже Слово є запрошенням для тебе. Зійди зі своєї сикомори, вийди зі своєї схованки і стань перед Богом у правді, такий, який ти є.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: