Роздуми до Слова Божого на середу ХХХІІІ звичайного тижня, рік І
Часто помилково вважається, що притча про десять мін — це повторення притчі про п’ять талантів. Але коли уважно прочитаємо текст, то віднайдемо там суттєві різниці. Притчу про міни Ісус розповідає в домі Закхея у Єрихоні,
натомість притчу про таланти, скоріш за все, говорить на Оливній горі незадовго до своїх Страстей, в останній тиждень свого земного життя. Також можемо побачити інші відмінності. У притчі про таланти господар роздає згідно зі здібностями кожного: одному п’ять, іншому два, ще іншому один талант, а в притчі про міни усі слуги отримують однаково: по одній міні. Під час розрахунку господар робить розрізнення між ними: у притчі про таланти для всіх лунає одне запрошення: «Увійди в радість свого Пана». Натомість у притчі про міни — один зі слуг отримав владу над десятьма містами, інший над п’ятьма. Як зрозуміти цю притчу..?
Ким є отой чоловік «шляхетного роду», який, вирушивши в дорогу, «у далеку країну, щоби одержати царство», роздав своє майно? Гадаю, Ісус говорить про себе як про чоловіка зі шляхетного роду, якого не торкнулась пляма гріха. Про Його шляхетність свідчить Послання до Євреїв: «Такого потрібно було нам Первосвященника: святого, невинного, непричетного до зла, відділеного від грішників, вищого за небо» (Євр 7, 26).
Міна, яку він дає кожному зі слуг, це одночасно і дар, і позика. «Він покликав десятьох своїх слуг, дав їм десять мін і сказав їм: “Торгуйте, доки прийду”». Слуги мали промишляти добром свого Пана до часу, коли Він повернеться, щоб потім воздати Йому — повернути цей скарб примноженим. Кожен з нас отримав дар життя від Бога, отримав «одну міну» з Божої скарбниці. Це одночасно дар і «позика», бо ніхто з нас сам у собі життя не має, лише від Бога його черпаємо, від Того, Хто є джерелом життя. «Той, хто в дарі розпізнає Давця, знає, що дар потрібно використовувати згідно з Його намірами», — пише відомий богослов Ханс Урс фон Бальтазар. Чи ти в дарі свого життя розпізнаєш його Давця — Господа?
Останній слуга прийняв свій дар у страху, що нічого розумного не зможе з ним зробити… І повернув те, що отримав. Страх настільки паралізував його, що дар утратив свій сенс для нього. Бійся втратити найважливіше — сенс дару, отриманого від Бога!