Біблія про Різдво: 7 фрагментів

Втілення Сина Божого — ключова подія історії людства. Прихід Месії сповіщали пророки Старого Завіту, Його з нетерпінням очікував Вибраний народ.

Народження Христа принесло надію перемоги над сатаною, стародавнім змієм, про яку читаємо вже в перших розділах Книги Буття: «Отож Господь Бог сказав до змія: “За те, що ти вчинив це, будь проклятий з‑поміж усякої скотини та з-поміж усіх диких звірів. На череві твоїм будеш повзати і їстимеш землю по всі дні життя твого. Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту”» (Бут 3, 14‑15).

Пропонуємо дізнатися, як у різних книгах Святого Письма заповідається або описується народження Спасителя.

1. Книга пророка Ісаї

Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл (Іс 7, 14).
Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру (Іс 9, 5).

2. Книга пророка Міхея

Ти ж, Вифлеєме‑Ефрато, занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені Той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; Його походження із давніх‑давен, з днів споконвічних. Тому Він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля. І Він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо Він тоді буде великим аж до кінців землі (Міх 5, 1‑3).

3. Книга Псалмів

Сказав Господь Владиці моєму:
«Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком».
Жезло твоєї сили Господь простягне з Сіону; пануй посеред ворогів твоїх!
З тобою володарство, відколи Ти народився у святій оздобі;
перед зорею Я зродив Тебе, неначе росу.
(Пс 110, 1‑3).

4. Євангеліє від Матея

Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, Його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе народ свій від гріхів їхніх». А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог». Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав Йому ім’я Ісус (Мт 1, 18‑25).

5. Євангеліє від Луки

Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. І йшли всі записатися, — кожний у своє місто. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. Ангел же сказав їм: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же Христос Господь. І ось вам знак: ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах». І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання». І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам». І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й Дитятко, що лежало в яслах. Побачивши Його, вони розповіли, що їм було сказано про це Хлоп’ятко; і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано (Лк 1, 1‑20).

6. Євангеліє від Йоана

Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього. У ньому було життя, і життя було — світло людей. І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява. Був чоловік, посланий Богом, ім’я йому — Йоан. Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з‑за нього увірували. Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло. Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ. Було у світі, і світ Ним виник — і світ не впізнав Його. Прийшло до своїх, — а свої Його не прийняли. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу Його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого (Йн 1, 1‑11. 14).

7. Послання св. ап. Павла до Галатів

Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення (Гал 4, 4‑5).