Перепоховання кармеліток у Дубні

27 грудня 2017 року на території Свято-Варваринського монастиря, що у м.Дубні Рівненської області, відбулась історична подія.

Духовенство на чолі з архиєпископом Рівненським і Острозьким Іларіоном (Проциком) УПЦ КП перезахоронило останки кармеліток і благодійників їхнього колишнього монастиря. 

Свій спокій віднайшли близько 40 померлих, серед яких були і діти. У церемонії взяли участь о.Гжегож Оважани — настоятель римо-католицької парафії св.Йоана з Непомук у Дубні, та о. Марцін Цєсельскі — вікарій.

— Відомо, що монастир кармеліток у Дубні постав у другій половині XVII століття за сприяння княгині Теофілії Любомирської та Анастасії Чернецької, — розповідає науковий співробітник Дубенського історико-культурного заповідника. — 1741 року за підтримки князя Павла Сангушка було завершено будівництво мурованого римо-католицького храму св.Йосифа, а в наступні роки зведено мурований монастир. Після ліквідації 1782 року львівського монастиря кармеліток черницям дозволили перейти у дубенський монастир. На 1816 р. дубенський Кармель налічував 14 черниць і 13 послушниць. При монастирі мешкав священик.

1890 року монастир було передано у православне відомство, яке досить швидко перебудувало його за канонами православної архітектури, влаштувавши тут церкву св.Іова. На той час монастир налічував 7 черниць, їх перевели у Сандомир. 1920 року монастир знову повернули Католицькій Церкві, чоловічому ордену кармелітів, а незабаром він відійшов Сестрам Провидіння, які відкрили при монастирі школу для дівчат. У часи німецької окупації тут розташовувався німецький шпиталь. З 1952 року у приміщені монастиря влаштовано онкодиспансер, а з 2011 р. — хоспіс.

У двох криптах під старим храмом змістилися зруйновані поховання, які переважно належали похованим тут черницям. Про приналежність похованих тут осіб до спільноти кармеліток свідчать знахідки культових предметів Римо-Католицької Церкви, жіночі анатомічні особливості кістяків, відсутність предметів, які традиційно супроводжували поховання світських осіб. Усього виявлено рештки понад 40 осіб. Огляд стану поховальних ніш, загальний характер зруйнованих поховань, бідний інвентар вказують на те, що поховання були пограбовані скарбошукачами. Пограбування відбулися найімовірніше у 1920 р., 1939–1941 рр. чи всередині 40–50-х рр. ХХ ст.

Марія Божко

Отець Гжегож Оважани, настоятель католицької парафії в Дубні, сказав у коментарі для CREDO:

— Я вже десять років настоятелем у цій парафії, і наші стосунки з православними — з Київським патріархатом — я би сказав, «дуже екуменічні». Православні священики завжди приходять на Різдво, на Великдень, на престольне свято. Вчорашня подія — перепоховання костей кармеліток, і кажуть, що там були інші останки, може, благодійників того колишнього монастиря, — це була екуменічна молитва разом із православним владикою Іларіоном. Для нас це черговий крок до об’єднання Церков. Як зазначив владика у своєму слові, не було важливо, в якому обряді ми це робили, у західному чи східному. Ми називаємо Бога нашим Отцем і не маємо права Його ділити. Отже, ця подія показує, що Римо-Католицька Церква і православні можуть бути разом.

Якщо ми будемо ділити Господа Бога між собою, ми, священики, — продовжив о.Гжегож, — то чого ми можемо хотіти від людей? Якої єдності ми можемо хотіти від інших. Натомість коли люди побачать, що ми можемо не ділитися, то, я певен, і ситуація в Україні загалом — а вона складна і вимагає великого єднання, — ця ситуація в нинішній Україні теж стане інакшою.