Господь і вві сні подасть друзям своїм!

Роздуми над Словом Божим на суботу V звичайного тижня, рік ІІ

І створив Господь людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею (Буття 2, 7). Багато хто знаходить цей текст занадто наївним поясненням походження людини і не бажає читати Святе Письмо далі. Однак цей уривок у надзвичайно глибокий спосіб показує, що в людині є два начала: Божественне і земне; дві сили: одна нас тягне вгору, інша намагається стягнути вниз; і ця боротьба завжди присутня в людині.

В сьогоднішнньому Євангелії ми зустрічаємо людей, які, власне, шукали горішнього, духовного, Божого, і побачили невичерпне джерело цього всього в Ісусі Христі, і так сильно запрагнули збільшити це все, що забули про земне, фізичне, насущне — забули про хліб. Але нічого страшного не сталось. Адже недарма Ісус казав: «Шукайте насамперед Царства Небесного, а все інше вам додасться» (Мт 6, 33). Ось і ці люди, хоч в очах людських учинили безрозсудно, однак зрештою не прогадали. У Бога своя логіка. Йоан, описуючи помноження хліба, зазначає, що на тому місці було багато трави, ніби натякаючи на слова псалму 22(23): Господь мій Пастир, нічого мені не бракуватиме, на пасовиська зелені запровадить мене(…) чаша моя переливається.

Також і в нашому щоденному житті не бракує моментів, коли доводиться вибирати поміж горішнім і земним. Нехай приклад із сьогоднішньої Літургії Слова навчить нас не боятися призначати більше часу для Бога, не пропускати недільних Святих Служб, брати участь в адорації Пресвятих Дарів. Бо цей час ніколи не буде змарнованим. Навпаки, збагачені Божим натхненням і благословенням, повертаючись до своїх обов’язків, ми зможемо зробити більше. Як тут не пригадати стародавню мудрість, знову з псалму (Пс 126, 2 — особливо варто прислухатися студентам): Даремно ви встаєте рано і допізна сидите, їсте хліб, запрацьований важко, Господь і уві сні подасть друзям своїм!