Чи знаєте ви, як можна допомогти вашому подругу відпочити, відновити сили й отримати натхнення для спільного сімейного життя? Може, ваш подруг вичерпує свої сили під час спілкування з вами?
Ми з дружиною часто розмовляємо пізно вночі, що часом призводить до конфлікту чи провокує негативні емоції. Це нормальна реакція. Починати спілкування о 10-й годині вечора — це прямий шлях до сімейного конфлікту. Моїй дружині після довгого дня з дітьми важко бути уважною і не заснути під час короткого діалогу зі мною. Ми спілкуємось увечері перед сном, бо лише тоді знаходимо вільний час на розмови.
Саме у таких моментах, ненавмисно або через власний егоцентризм, я роблю фатальну помилку: ділюся з нею своїми роздумами про минулий день. Якщо для вас це цілком нормально, то ви, напевно, схожі на мене. Я готовий розпочати серйозну дискусію в будь-який час доби. А моя дружина — ні. Моя дружина, як ви здогадались, є справжнім інтровертом. Це означає, що їй потрібен час, аби відновити життєві сили, перш ніж вона зможе відповідати на мої запитання, мріяти про майбутнє чи виношувати нові ідеї. Оскільки зараз вона проводить більшу частину свого часу з нашими трьома хлопцями, віком 0, 2 і 4 роки, тож можете уявити її фізичний, емоційний та духовний стан наприкінці дня. Тому мені важко налагодити з нею серйозне спілкування ввечері. Тепер я свідомий того, що моя любов до дружини повинна починатися з жертовності й нею ж завершуватись.
Психологи стверджують, що існують певні сталі відмінності між екстравертами й інтровертами. Наприклад, у них різне сприйняття дружби та близькості, різні джерела «поповнення життєвих сил», різні підходи до налагодження спілкування та ведення діалогу з малознайомими людьми, різне ставлення до самотності, відмінні уподобання щодо вибору праці. Щоб більше дізнатись про характерні особливості вашого партнера, його емоційні потреби, потрібно зробити певні зусилля любові, аби налагодити спілкування. З огляду на це розглянемо різницю між особою-інтровертом та екстравертом, щоб знати, як виявляти кохання до вашого подруга, з огляду на ті особливості.
Час наодинці / час з іншими
Перша відмінність між інтровертами та екстравертами полягає у тому, як вони відпочивають розумово та емоційно. Інтроверту потрібно провести певний час на самоті. Якщо інтроверт не має змоги побути самому, то у потрібний момент він не зможе повноцінно насолоджуватися спілкуванням з іншими. Екстраверти, навпаки, майже не потребують залишатися сам на сам. Фактично, вони черпають сили з постійного налагодження міжособового спілкування.
Всередині / Назовні
Друга відмінність полягає у тому, як ми поводимося з інформацією. Екстраверти люблять аналізувати інформацію в групі та вголос: «Мені щойно прийшла ідея! Чому б не почати відразу мозковий штурм?» — Чому б ні? Через те, що ваша половинка, дружина чи чоловік, можуть почуватися втомленими, й тоді надмір інформації обернеться катастрофою! Коли інтроверт стикається з новою ідеєю, проблемою чи необхідністю прийняти рішення, тоді він потребує часу на опрацювання інформації та формулювання самостійної думки, перш ніж захоче ділитися своєю думкою з вами.
Наодинці / У товаристві
Третя відмінність пов’язана з різними способами налагодження спілкування. Екстраверт відновлює свої сили, перебуваючи у товаристві людей, відвідуючи різні великі заходи та вечірки. Тоді як для інтроверта це втрата життєвих сил. Тому інтровертній людині слід дати час на підготовку та відновлення сил, перш ніж запрошувати до товариства. З іншого боку, не слід казати, що інтроверти не люблять людей, що у них відсутні необхідні навички спілкування.
Той, хто знає мою дружину, мабуть, переконався, що вона кращий співрозмовник, ніж я! Це часто стає проблемою для деяких інтровертів, зокрема тих, які люблять догоджати іншим. Оскільки інтроверти щасливі бачити людей — вони дуже люб’язні з ними, тому важко зрозуміти, що відбувається у них всередині. Інтроверти так поводяться зі сторонніми людьми, але у шлюбі з близькими людьми — дещо по-іншому. Однак коли чоловік, не повідомивши заздалегідь дружину, несподівано запрошує гостей додому, це може стати приводом до серйозного сімейного конфлікту.
Позбуваючись ілюзій
Для багатьох пар перший крок до гармонії у стосунках — це розмежування правди та брехні про самих себе та одне про одного. Мій друг Марк недавно сказав: лише після п’ятнадцяти років сімейного життя він зрозумів, що існують великі розбіжності між ним та його дружиною Ланет. А до того моменту він плекав помилкове уявлення, що вони не були «протилежностями», бо були захоплені одне одним, як це часто буває у шлюбі. Він тримався за цю ілюзію, всупереч факту, що кожен із них цілковито інакше реагує на різні життєві ситуації.
Незалежно від того, чи ви молодята, чи вже відсвяткували своє золоте весілля, — цілком можливо, що у вас усе ще є ілюзії про себе самих та ваших коханих. Бути собою, пізнавати іншу людину, не проектуючи на неї власні ілюзії, — це труд цілого життя. Що більше ми відкидаємо безпідставні думки про себе самих та свою половинку, то краще зможемо знайти життєву стратегію відновлення сил, яка найбільше пасуватиме кожному.
Поставте потреби вашої половинки на перше місце
Ми з дружиною змогли пізнати наші розбіжності та особисті потреби й почали шукати способи їх сповнення та гармонійного співіснування. Це непроста справа, оскільки ми побачили, що на багатьох рівнях неможливо знайти взаємовигідне рішення. Хтось повинен чогось позбуватися, щоб інший міг щось здобути.
Найкращий приклад із мого життя — коли у мене виникає нагальне бажання поговорити з дружиною про все, що заманеться. Мені легко обрати будь-яку тему для обговорення чи роздумів.
Але тепер я розумію, що не можу обирати без попередження будь-який предмет для діалогу, бо тоді поставлю дружину у невигідне становище. Вона відчуватиме провину та примус. Примус, щоб реагувати на мою пропозицію, не маючи часу на роздуми. І провину через те, що не може відразу включитись у спілкування. Це жорстоко й егоїстично. Однак часто я саме так поводився.
Сьогодні я намагаюсь дотримуватися біблійного принципу, наслідуючи любов і смирення Ісуса та його учнів: «Не робіть нічого під впливом суперечки чи егоїстичних амбіцій, а вважайте у покорі один одного за важливішого від себе; звертайте увагу не лише на власні інтереси, але й інших» (Флп 2, 3-4).
Керуючись таким підходом до справ, я вмію зупинитися, щоб подумати спершу про потреби Селени, а тоді про свої, хоч іноді важко зрозуміти її потреби, і це змушує мене відкладати сповнення власних. Наприклад, інтроверти надають перевагу виконанню якоїсь однієї справи і не люблять у той час відволікатися на щось стороннє. Цю особливість слід враховувати, коли хочемо просити про якусь негайну послугу.
З іншого боку, коли цей принцип любові та надання переваги іншому реалізують обоє у подружжі, тоді встановлюється баланс рівнозначного забезпечення потреб кожного. Так подружжя наслідує приклад жертовної любові Ісуса.
Святкуйте свої відмінності
Єдність — це бажана і завидна ситуація у будь-яких стосунках, особливо у шлюбі. Подруги прагнуть єдності на рівні розуму, душі та тіла. Хоч єдність — це сила, однак вона не залежить від наявності згоди в усіх питаннях ані від подібності думок та підходів. Фактично, маємо справу з двома магнітами, або липкими стрічками, у яких присутні різні якості, що не заважають створити міцну, тривалу єдність.
Саме це трапляється, коли дуже різні чоловік і жінка створюють сім’ю. Вони вирішують пожертвувати своїми уподобаннями, щоб побачити, як кожен буде зростати і розвиватись відповідно до власних потреб (зокрема, інтро- чи екстравертності). Вони використовують свої сильні риси та сили, щоб допомагати іншому. Вони підтримують одне одного, особливо коли хтось почувається вразливим, слабким. І замість того, щоб віддалятись одне від одного, коли виникають випробування чи розчарування, вони кажуть: «Що можу зробити для тебе, аби подолати проблему?» Тоді сімейний союз тільки зміцнюється.
Подружня любов вимагає жертовності, терпеливості, витривалості, впевненості у тому, що наш внесок у стосунки дасть позитивні результати у довгостроковій перспективі. Однак він не завжди дає віддачу у короткостроковій перспективі. Інвестиції у пізнавання потреб свого подруга також може врятувати нас від конфліктів найближчим часом. Завжди можемо зробити щось доброго пізно ввечері, ніж сваритись з приводу несвоєчасних питань.
Пам’ятайте: людина-екстраверт ніколи не стане інтравертом, і навпаки, тому не намагайтеся змінити на власний розсуд вашого подруга.
Жеремі Фавро
Переклад статті: Ігор Леньо, Інформаційний ресурс «Сім’я»
фінансово.
Щиро дякуємо!
