Чи Таємні архіви Ватикану такі вже таємні?

Ден Браун і компанія можуть бути розчаровані!

Таємні архіви Ватикану — це не парк розваг для фанатів теорії змов. Насправді то вони можуть бути дуже нудними для пересічного глядача: нічого скандального, жодних секретів і «страшних таємниць». Насправді аура таємничості, яка оповиває Archivum Secretum Apostolicum Vaticanum, виникає найімовірніше з неточного перекладу латинського «secretum». А правда така, що це слово зовсім не означає «таємний», а тільки «особистий».

Таємний архів — не такий уже таємний?

Насправді Таємні архіви Ватикану це просто зібрання особистих документів, переважно приватних листів, хронік попередніх пап. Отож Дена Брауна і їхніх послідовників можна заспокоїти: там нічого крім розчарування.

Вочевидь це не робить Архіви самі по собі непривабливими чи непотрібними. Про них можна говорити як про справжній рай для вчених: на цих полицях можна знайти буллу, якою екскомунікований Мартін Лютер, 60-метрові сувої з протоколами процесу темпляріїв, листи від Мікельанджело до папи Юлія ІІ, нотатки з процесу проти Галілея і навіть лист папи Климента VII до Далай-лами Сьомого, де Святіший Отець закликає охороняти францисканців, які перебувають у Тибеті.

Вибачте, що вас розчаруємо!

Під час Наполеонівських війн колекцію було перенесено до Парижа; пізніше частина зібрань повернулася до Апостольського Престолу. Папа Павло V встановив у 1612 році таємне зібрання архіву, але нині воно теж уже не таке таємне, як можна переконатися, переглядаючи, наприклад, фотографії 2010 року, які публікувала «The Guardian», або вміщений нижче фільм.

Однак це місце не дуже легко доступне. Аби скористатися зібраними архівами, треба бути вченим і мати документ (поновлюваний кожні півроку), перешукати каталоги (що вимагає доброго знання латини або принаймні італійської) та попросити про конкретний документ. Потім його можна взяти до читальної зали, аби зробити нотатки; але фотографувати абсолютно заборонено — спалахи шкодять рукописам. (А покладатися на те, що ніхто не забуде вимкнути спалах, навряд чи розумно…)

Отож якщо не можете собі дозволити вибратися до Рима, аби «просто подивитися» на Дуже Секретний Архів, то його секрети — майже іронія долі — доступні в інтернеті. Ось тут можна зайти в архіви, не підводячись зі стільця.

Переклад CREDO за: Даніель Еспарса, Aleteia