Учителів слухати, але наслідувати — Христа

Роздуми над Словом Божим на вівторок ІІ тижня Великого Посту

На сідалище Мойсея посідали книжники та фарисеї. Все, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте; але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять.

Ми повинні мати вчителя, який вказує нам норми поведінки. На початку нашого життя такими вчителями були для нас батьки. Деякі з наук, отриманих від батьків, ми пам’ятаємо до смерті. Бо батьки нас вчать не тільки того, як маємо заробляти на хліб, але і якими ми повинні бути людьми, дають поштовх до руху в напрямку до ідеалу.

Можливо, ми не усвідомлюємо, яким важливим був для нас особистий приклад батьків. Ми часто реагуємо в різних складних ситуаціях подібно, як реагували наші батьки: якщо батько при зустрічі з проблемою в житті відходив убік, то найчастіше так вчинятиме і його син. Він запам’ятовує такий «сценарій» і знає лише його.

Nemo iudex in causa sua — ніхто не є суддею у власній справі. Й тому ми потребуємо вчителів у нашому духовному житті, щоб робити правильний вибір. Потребував їх і Вибраний народ. Хтось повинен був зайняти цю кафедру Мойсея, тобто повчання як жити так, щоб насправді служити Богу, а не власним ілюзіям. І її зайняли книжники з фарисеями. Тому Ісус не говорить своїм слухачам «не слухайте їх». Він не руйнує порядку речей: «Все, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте…». Бо навіть якщо людина зле виконує своє завдання, то Бог і через таку людину може  дати нам добру пораду, прояснити ситуацію.

Ісус дає лише одне, але важливе, зауваження: «…але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять. Вони в’яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем своїм не хочуть їх поворухнути». Бо в нас є дуже сильна і рідко усвідомлювана схильність вчитися з прикладу, з учинків, а не зі слів. Відтак уміння розділити слово Боже і Божу мудрість, яку ми чуємо від того, хто поставлений на кафедру судді нашого життя, від його вчинків, належить до мудрості християнина, мудрості святої людини («Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки», — читаємо у десятому розділі Євангелія від Матея). А тому, що ми як діти Божі потребуємо прикладу нашого життя, то Ісус чітко і ясно  вказує нам на Того, кого ми повинні наслідувати, хто є для нас справжнім Батьком і справжнім Учителем, і чиїми ми повинні бути образом і подобою.

Маймо, отже, здорову дистанцію до земних учителів: дослухаймося до них, але наслідуймо Христа і шукаймо єдності з нашим Небесним Батьком.