Кожний чоловік і кожна жінка, незалежно від того, в якому стані вони перебувають, заслуговують на увагу, — сказав архиєпископ Вінченцо Палья, відкриваючи 28 лютого 2018 року ватиканський симпозіум на тему паліативної опіки.
Керівник Папської академії життя, яка організувала цю зустріч, підкреслив значення цієї форми супроводу людей під кінець їхнього життя, що допомагає захищати їхню гідність. Учора також відзначався (вже 11 рік поспіль) Всесвітній день орфанних (рідкісних) захворювань, який має нагадувати людству про існування численних хворіб, часто занедбуваних фармацевтичними фірмами через те, що вони рідко трапляються.
Архиєпископ Палья зазначив, що тематика конгресу особливо важлива у наші часи культури нарцисизму та індивідуалізму, яка щоразу більше ослаблює людські стосунки.
Однією з цілей конгресу було звернути увагу на щоразу сильніше прагнення долати хворобу за будь-яку ціну, забуваючи при цьому про особу самого хворого. Парадоксальним чином, розвиток медицини провадить до ситуації, в якій пацієнта покидають, якщо його неможливо вилікувати.
Мовець зауважив, що лікування, яке викликає непотрібні страждання, не зцілює пацієнта, але ще більше йому шкодить. При цьому він зазначив, що не можна — як це часто нині трапляється — плутати паліативну опіку з евтаназією. Мета паліативної опіки — це якраз запобігати проханням закінчити життя, супроводжуючи пацієнта у його стражданнях.
Організатори симпозіуму хочуть також звернути увагу на доконечність розвитку паліативної опіки у різних частинах світу, зокрема в регіонах, де панує бідність і хворі не можуть розраховувати на допомогу інших. Треба ширити культуру супроводу слабших та помираючих, а Папська академія життя прагне закликати християнські спільноти та суспільство загалом до більшої чутливості до необхідності розвивати цю форму опіки.
Про причини скликання симпозіуму та вагомість порушуваних тем архиєпископ Палья сказав так: «Ці справи порушували, по суті, і Бенедикт XVI, і ще Йоан Павло ІІ, і Франциск. Однак конгрес на таку тему і на такому рівні відбувається вперше. Існує потреба, щоби впорядковано і цілісно зайнятися темою паліативної опіки, яка нині, схоже, є найвищою формою допомоги тим, хто долає останній етап свого життя».
Керівник Папської академії життя ствердив, що «нині наукові, медичні відкриття подовжують життя, але подовжують також і час цих останніх хвилин». Він зазначив, що «страх перед болем і перед самотністю вимагає збільшення чутливості цілого суспільства. Паліативна опіка не є, як часто можна почути, тільки зменшенням болю, вона є чимсь важливішим». Архиєпископ пояснив, що коли вже не можна нічого зробити, «безцінним стає просто перебування поруч, і це стосується не тільки лікарів, але сімей, друзів, медичного персоналу». Це має бути така присутність, «аби цьому останньому етапові життя — з одного боку, тяжкому, а з другого, надзвичайному — товаришили почуття, любов і медична опіка».
Всесвітній день орфанних хворіб має звернути увагу суспільства на людей, що страждають на рідкісні захворювання, якими часто не цікавляться фармацевтичні фірми. Варто підкреслити залученість Церкви у цій царині. Вона співпрацює з численними медичними інституціями та дослідницькими центрами заради виправлення ситуації осіб, уражених рідкісними захворюваннями. Допомога їм входить також до числа пріоритетів нового Дикастерію цілісного розвитку людини, що його Папа Франциск утворив минулого року.
фінансово.
Щиро дякуємо!
