Дивитися разом із Ним в обличчя своєї смерті

Роздуми над Словом Божим на суботу V тижня Великого Посту

Ісус добре знав, що про Нього говорить Каяфа, і як старші юдейського народу вирішили діяти супроти Нього: Він як людина відчуває неминучість смерті, несправедливу злобу людей на Нього. Що може переживати людина, яка є свідком того, як їй на її очах готують смерть? Те саме переживав Ісус.

Кожен з нас у своєму житті колись переживав або ще буде переживати почуття страху, безпорадності; ми впадали і будемо впадати у відчай та паніку, коли зло, завжди наявне в цьому світі, буде несподівано поставати на нашому шляху. Це може бути який завгодно прояв бездушного зла в нашому житті: смерть або важка хвороба близької людини; ситуація, коли вас пограбували чи вчинили вам насильство. Такі ситуації глибоко ранять душі, народжують відчуття великої несправедливості й безпорадності.

І всі вони нагадують нам про одне: про наш хрест і нашу Голготу; про те, що зло хоче нас знищити так само, як хотіло знищити Ісуса Христа. Це ще не Голгота — це лише передсмак її. Цей страх, це відчуття безпорадності, приниження і несправедливості є лише предтечею нашої смерті. Злорадною посмішкою зла. Зло, невідворотність смерті завжди поруч, ходить за нами тінню; лише деколи воно несподівано показує нам своє обличчя.

Проте ми не самотні! Ми проходимо цей страшний момент нашого життя разом із Христом! Він цей шлях до Голготи пройшов у любові і з любові до нас, і Він напевно не покине нас у страшну хвилину. Коли ми побачимо обличчя своєї смерті — будемо дивитися на неї разом із Ним, а це вже не страшно.