Роздуми над Божим Словом на суботу ІІІ Великоднього тижня
«То тверде слово! Хто може його слухати?» та «Ти маєш слова вічного життя». Дві протилежні реакції викликає одна і та сама промова Ісуса Христа, в якій Він говорить про Євхаристію: «Бо тіло Моє — їжа правдива, і кров Моя — правдивий напій».
Чи Бог може стати людиною, щоб я Його міг доторкнутися з Ним розмовляти? Чи Бог, стаючи людиною, може страждати, підлягати стражданню і смерті? Ким тоді є цей Господь? Чи Він справді Господь? Про що говорить цей Чоловік, коли каже, що Тіло Його це справжня їжа, а Кров — правдивий напій?..
Повірити, що Бог так сильно любить мене, грішну людину, аж захоче жертвуватися за мене в такий спосіб, щоб я міг споживати Його Тіло і Кров, щоб я, смертна людина, міг з’єднатися з Вічним Богом? Простим людським розумом прийняти це неможливо. Потрібна благодать Святого Духа, яка дозволяє прийняти цю істину наче зсередини, серцем. Дух Святий дає нашій душі здатність прийняти Боже одкровення просто і зрозуміло, в такий спосіб, що вони не суперечать нашому розуму та логіці.
Завдяки дії Святого Духа в нашому серці ми розпізнаємо в маленькому шматочку білого хліба, який священник підносить над вівтарем під час Святої Меси, нашого Бога і Господа. І з глибини нашої душі виривається: «Господь Мій і Бог Мій!»


фінансово.
Щиро дякуємо!