Львів сьогодні стоїть на порозі мегаважливої події – Регіональна зустріч молоді Тезе, що триватиме у місті до 1 травня.
Хоча ця зустріч, що виникає з назви, має камеральний характер, проте участь у ній візьмуть представники різних європейських країн, адже Тезе люблять і знають у всьому світі.
Уже від восьмої ранку волонтери, що відповідають за розселення, зустрічають паломників. У них відповідальна місія, адже вони, а також родини, які гостинно відчинили двері своїх домівок перед учасниками зустрічі, створюють перше враження про гостинність львів’ян. І тут, я впевнена, немає за що хвилюватися. Як і загалом за те, як покажуть себе мешканці міста – гостинність, відкритість та бажання допомагати всім це генетичне: всіх загублених знайдуть, розгубленим допоможуть зібратися, з ким треба допоможуть порозумітися і взагалі – нагодують, напоять і ще й із собою дадуть. Це Львів!
От за що є хвилюватися, то це за міський транспорт. У Львові від нього потерпають навіть місцеві мешканці, а людям з європейськими звичками, «розпещеними цивілізацією», доведеться не один раз здивуватися, а можливо і знервуватися. Якість більшості «marshrutok» залишає бажати кращого, як і рівень культури окремих водіїв (коли такі «екземпляри» заступають на зміну, то наче перестають бути львів’янами). Так, прикро по це писати, бо я ніжно люблю своє місто і знаю, що не самотня у своїй сентиментальності, проте правда саме така. Дуже хочеться сподіватися, що на час проведення Зустрічі Тезе на усі маршрути виїдуть лише ввічливі, професійні та висококласні водії і солідарно покажуть себе з кращої сторони перед нашими гостями, і будуть терплячими та не створюватимуть ексцесів із квитками. Так мало і водночас так багато – бути людиною, перш за все і реагувати по-людськи на нетипові ситуації. І всі будуть задоволені.
Львів прекрасний. Це місто із багатовіковими традиціями. Однією із них є вимикання гарячої води мешканцям міста у зв’язку із гідравлічними випробуваннями. І я вам скажу, що місяць без гарячої води – це реально ще те випробування і, фактично, гідравлічне. Декілька районів міста вже перебувають в активній фазі «банячкування» (нагрівання води в банячках, тобто каструлях) і трохи жаль, якщо комусь із наших гостей доведеться впритул познайомитися із цією «традицією». Але, віднесімося до цього по-філософськи – буде про що розповідати вдома. Можливо, навіть з цього народиться розділ для книжки про виживання: «Як ефективно помитися в ложці води», або «Як правильно обрати посудину для підігріву води у Львові». Словом, буде що згадати.
Та попри все, я все одно вірю, що у Львові всім паломникам сподобається. Бо Львів не може не подобатися. Попри певні незручності та дивацтва, у нас добрі люди, красива архітектура і чарівна атмосфера. А ще – дуже багато людей доклали неймовірних зусиль, щоб Тезе у Львові відбулося так, як повинно. Керівник організаційного комітету брат Бенуа, монах із спільноти Тезе у Франції, сказав, що був приємно вражений тим, як багато людей включилося в організацію зустрічі у Львові, а також кількістю волонтерів, що зголосилися і також тим, як міська влада сприяла організаційним процесам.
Чи це не привід пишатися тим, що ми живемо у такому гарному місті? Ну що ж, любі львів’яни – не зганьбімося, чи що?
фінансово.
Щиро дякуємо!
