Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 18 травня
Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! (Йн 14, 8).
Як часто Господь показує, що Він – не людина. Ми зовсім інакше мислимо і оцінюємо, тож нам важко сприймати і розуміти Його. Филип висловив побожне бажання. Напевно, він від щирого серця хотів піднятись на максимум того, на що здатна людина. Але Христос укотре дорікає учням: чому ви берете планку так низько, хіба ви не здатні на більше?
Напевно, одною з найвлучніших характеристик Бога є Його нестримність. Коли людина думає, що пригода вже закінчилась, Бог каже, що вона тільки почалась. При створенні світу Господь, який з нічого утворив необмежений Всесвіт (наука підтверджує, що й до сьогодні він ще розширюється), не зупинився на планетах і зірках. Він створює життя на маленькій планеті Земля, що надаватиме особливого сенсу величезному космосу. Коли Бог створив людину, Адама, вінець творіння, Він не зупиняється і на цьому. Що ще можна зробити, адже створено вже геть усе! Ні. Він бере плоть від плоті й кість від кості чоловіка і створює жінку.
Коли Бог покликав Авраама, той попросив у Нього сина, і цього б йому вистачило. Але Господь дає обітницю, що потомство Авраама зрівняється в кількості з зірками на небі й піском на березі. Коли настав час відновити зіпсований світ, Він сам прийшов у тілі до людей, але не зупинився на цьому: страждав, помер і воскрес за нас.
Бог ніколи не зупиняється на досягнутому, Він завжди прагне більшого. Є такі люди, які кажуть: від життя мені достатньо лише стільки; для спасіння мені вистачить мати Бога в серці; аби на поріг раю ступити, а далі мені вже не конче треба…
Пам’ятай, що Бог створив тебе на свій образ. Він не створив тебе для того, щоб ти постійно зупинявся, щоб ти визначав собі межі. Господь прагне для тебе більшого, тому Він прагне більшого і від тебе.
фінансово.
Щиро дякуємо!
