Спомин св. Жанни д’Арк, Орлеанської діви, в українській Церкві є необов’язковим. Але він відзначається 30 травня, і ми пропонуємо згадати слова папи Бенедикта про цю велику святу дівчину.
Особливо зараз, коли нам так потрібні захисники і войовники на землі та в небесних покровителях.
Це одна з тих «сильних жінок, які наприкінці Середньовіччя відважно несли світло Євангелія в складні історичні ситуації», – так Папа Бенедикт XVI охарактеризував святу Жанну д’Арк, про яку розповів під час загальної аудієнції, що в середу, 26 січня 2011 року відбулася у Ватикані.
Папа зазначив, що Церква в той час переживала майже 40-літню так звану Західну схизму, а до цієї рани на церковному тілі додалися братовбивчі війни християнських народів Європи, зокрема, так звана «Столітня війна» між Англією та Францією.
Жанна народилася в сільській родині й від побожних батьків отримала добре християнське виховання. Від дитинства дівчинка відзначалася співчуттям до вбогих, хворих та стражденних. Із її слів, записаних в актах судового процесу, якому її піддали наприкінці життя, ми дізнаємося, що, починаючи з 13 років, Жанна мала містичні видіння. Залишаючись у світі, вона склала обітницю дівоцтва та довгі години проводила на молитві, щоденно беручи участь у Службі Божій. По роках прихованого життя та внутрішнього дозрівання прийшов короткий період активної громадської діяльності.
Ведена внутрішнім голосом, вона присвятила своє подальше життя боротьбі за визволення свого народу. Численні свідчення розповідають, що 17-річна дівчина була така рішуча, що вміла підбадьорити розгублених та знеохочених чоловіків. У березні 1429 року Жанна, яка була неписьменною, продиктувала важливого листа до англійського короля, який узяв в облогу Орлеан, і закликала християнські народи до миру. Заклик був відкинений, і Жанна проявила неабияку мужність у боях за звільнення міста. Цілий рік вона провела між солдатів, виконуючи свою євангелізаторську місію. Численними є свідчення про її відвагу та невинність, зазначив Папа.
А в травні 1430 року розпочалася хресна дорога Жанни: вона потрапила до рук своїх ворогів. Через рік, після кількамісячного процесу, її спалили в місті Руані як єретичку та віровідступницю. Трибунал очолювали єпископ Кашон та інквізитор Жан Леметр. Ці французькі церковники, як зазначив Бенедикт XVI, зробивши свій політичний вибір на користь англійців, тим самим уже наперед винесли осуд діяльності та місії Жанни д’Арк. «Цей процес, – додав Папа, – є зворушливою сторінкою історії святості, а також сторінкою, що проливає світло на таємницю Церкви, яка, згідно зі словами Другого Ватиканського Собору, є святою і водночас потребує очищення». Через 25 років, з доручення папи Калікста ІІІ, відбувся касаційний процес. Він, зібравши свідчення богословів та численних очевидців життя Орлеанської діви, проголосив недійсним рішення Руанського трибуналу, виявляючи невинність Жанни та її вірність Церкві. У 1920 році Папа Бенедикт XV проголосив її святою.
Розповідаючи про життєвий шлях святої Жанни д’Арк, Святіший Отець вказав на її приклад для мирян, зокрема тих, які беруть участь у політичному житті, особливо – в складних ситуаціях. Приймаючи рішення, вона керувалася передовсім вірою. В її житті на першому місці завжди був Ісус, любові якого вона присвятила усе своє життя, складаючи обітницю дівоцтва. Постійно перебуваючи на молитві, свята Жанна дивилась на Ісуса як на «Царя неба і землі». У цьому контексті політичну діяльність, спрямовану на визволення свого народу, вона бачила як справу людської справедливості, виконувану з любові до Ісуса.
«Дорогі брати й сестри, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – своїм світлим свідченням свята Жанна д’Арк пропонує нам високий стандарт християнського життя: вчинити молитву провідною темою наших днів, повністю довіряти Богові, виконуючи Його волю, хоч би якою вона була, жити любов’ю без фаворитизмів і без обмежень та, за її прикладом, черпати з Ісусової любові велику любов до Церкви».
За матеріалами: Радіо Ватикан