Не залишає зачарованими першим враженням, яке хтось на нас справив, а спонукає пізнати душу того іншого, аби прийняти його таким, як він є, навіть із його недоліками, — а також до зусиль, щоби той інший, довірившись нам, зумів осягнути власну повноту. Зріла любов заохочує кохану людину бути собою, бути вірним своєму покликанню, а не нашим очікуванням.

Зможе чекати без знеохочення на відповідь, яку кожна людина може дати відповідно до ритму свого дозрівання. Вміє жити, спираючись на вічні цінності. Стійка до розчарування, вміє вибирати, а також чимось жертвувати.

звернутися за порадою і допомогою.
Не гордує розумною залежністю від іншого, що єднає їх у спільному завданні: будують разом і кожен вносить щось своє в спільну працю. Також він вчиться справжнього смирення і, усвідомивши межі власних можливостей, здатний скористатися допомогою інших, вдячний за неї та за любов, якої є вираженням.

Хоче залишитися собою, зі своїми переконаннями та індивідуальними рисами. Не ухиляється від прийняття властивих йому рішень, зокрема тих, що згідно його совісті вирішують його долю. Тим самим зможе поважати той інтимний куточок совісті інших, зокрема, свого подруга, якого підтримує в його вірності власній совісті й власному покликанню.

що робить його творчою силою.
Не дозволяє йому отруювати, може його приборкати, щоб не було конфліктів у сім’ї! Але й не виливає його назовні руйнівною лавиною на інших.

здатний забути про себе, дати себе іншій людині, взяти відповідальність за неї. Панує над своєю вразливістю. Щирий у почуттях. Висловлює їх без страху, що його можуть не зрозуміти; вміє так ризикувати, але завжди намагається жити в правді.

на постійному погляді одне на одного, а має сили включитися в спільну працю, не міряється заслугами одного і другого, без взаємного звинувачення в помилках і млявості. Труд створення сім’ї слід розуміти як спільне завдання, в яке кожен із двох вкладає свою частину й бере на себе відповідальність за ціле, але вільний від постійного страху чи очікувань. Такий страх тримає у постійному напруженні та робить неможливим будь-який відпочинок.

певної гнучкості та вміння пристосовуватися. Потрібно діяти в міру потреб та умов, а не обов’язково за жорсткими схемами.

досягає гармонії та єдності в найглибшій сфері людини, так, що дарування себе іншому й сексуальні стосунки стають справжнім і красномовний знаком ніжності й близькості двох людей. Знаком радості та вдячності, пробачення і прийняття, висловлюючи через тіло те, що іноді дух не може висловити.

Альфонсо Верґара SJ, Deon