Роздуми над Першим читанням на середу Х Звичайного тижня, рік ІІ
Тими днями послав цар Ахав по всіх синів Ізраїля й скликав пророків на Кармель-гору.
Тоді Ілля приступив до всього народу й каже: «Докіль кульгатимете на обидва боки? Коли Господь є Бог, ходіть за Ним; коли ж це Ваал – ходіть за ним». Не відповів йому народ ані слова.
Тож далі сказав Ілля до народу: «Я зостався один пророк Господній, а пророків Ваала чотириста п’ятдесят чоловік. Дайте нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але нехай не підпалюють; я ж приготую другого бичка й покладу його на дрова, але не підпалю. Ви взивайте ім’я вашого бога, а я візву Ім’я Господнє. Котрий Бог відповість вогнем, той буде Богом». Увесь народ відповів: «Добре!»
Тоді Ілля сказав до Ваалових пророків: «Виберіть собі одного бичка й починайте перші, бо вас багато. Взивайте ім’я вашого бога, але вогню не підкладайте». Взяли вони від нього бичка, приготували його й кликали ім’я Ваала з ранку до полудня, промовляючи: «Ваале, дай нам відповідь!» Та не було ні голосу, ні відповіді. І танцювали перед жертовником, що його були зробили.
Опівдні ж почав Ілля з них насміхатись і каже: «Кличте голосніше, бо він бог; може він замислився або чимось заклопотаний, або в дорозі, або може й спить, – то прокинеться».
І кликали вони ще голосніше і робили на собі, своїм звичаєм, нарізки мечами та списами, що аж кров з них струменіла. Минув і полудень, а вони все ще пророкували, аж до тієї години, коли час був приносити вечірню жертву. Та не було ні голосу, ні відповіді, ні слуху.
Тоді Ілля сказав до всього народу: «Приступіть до мене!» І весь народ приступив до нього. І він відновив жертовник Господній, що був зруйнований. Узяв Ілля дванадцять каменів за числом колін синів Якова, до якого Господь сказав був: «Ізраїль буде твоє ім’я», і склав з того каміння жертовник Імені Господньому, та й обвів його навкруги ровом, що міг вмістити в собі зо два сати зерна. Потім розклав дрова, розтяв бичка, поклав на дрова, і повелів: «Наберіть чотири відра води та й вилийте на всепалення й на дрова!» І зроблено так. І повелів: «Зробіть це вдруге». І зроблено вдруге. Далі повелів: «Зробіть це втретє». І зроблено втретє, так, що вода текла навкруги жертовника, і в рові було повно води.
А коли вже був час приносити вечірню жертву, приступив пророк Ілля й сказав: «Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Покажи сьогодні, що Ти – Бог в Ізраїлі, що я – Твій слуга і що я вчинив це все за Твоїм велінням. Почуй мене, Господи, почуй мене, щоб цей народ зрозумів, що Ти, Господи, – Бог, і що Ти навертаєш їхні серця».
І впав вогонь Господній з неба й пожер всепалення, дрова, каміння, й порох, ба й воду висушив, що була в рові. І ввесь народ, побачивши це, припав обличчям до землі й промовив: «Господь є Бог! Господь є Бог!»
1 Цар 18,20-39
Найвідоміше змагання пророка Іллі. Пророк уміє бути дотепним, жартівливим: он як насміхається з тих ніби-пророків і з їхнього бога. В міфології Ваал Тиру міг займатися торгівлею, подорожами; іноді він ще спав, ба навіть помирав, бо існував обряд пробудження Ваала. У словах Іллі багато правди про уявлення тих людей та їхню релігійність, які, якщо задуматися, дуже смішні.
Коли мова про віру в єдиного Бога, то тут Ілля дуже категоричний. Його віра відважна і безкомпромісна. Є лише один Господь — і все! Як він каже: «Докіль будете переходити (перескакувати) від одного переконання до іншого?»
Варто задуматися над нашою вірою: чи не смішні наші уявлення про Бога, віру? Чи вони насправді не поділені між вірою в Бога і нашими божками? Натовп, який слухав Іллю, на перше запитання не дав відповіді. Вони ніби й вірили в Бога Ізраїля, але й інших божків не виключали. Компроміс. Більше практичний, ніж теоретичний. Але ходити одночасно за двома вірами неможливо. Колись потрібно буде обрати.
Такі пророки для нас — постійний виклик. Відвага і безкомпромісність.
Ілюстрація: Святий пророк Ілля знищує жерців Ваала. Гравюра Юліуса Шнорра фон Карольсфельда
фінансово.
Щиро дякуємо!
