Пустеля — це улюблене місце диявола, бо людина в пустелі слабка і легко піддається спокусам. Диявол користується цим. Тому в пустелі збільшується можливість бунту.
Людина в пустелі змінюється, стає іншою, оскільки тут відбувається вирішальний вибір. Ти змінюєшся або в ліпший, або в гірший бік. Можеш стати злочинцем, а можеш стати святим, пише Дивенсвіт.
Пустеля — це передовсім символ пониження, позбавлення всього… Людину мучить спрага — як фізична, так і духовна. Завдяки цим труднощам на поверхню виходить те, що глибоко заховане в людині.
Це місце розриву з прив’язаностями, з власною системою забезпечень… Бог хоче бути для мандрівників у пустелі Всім.
Пустеля стає місцем народження віри. Наскільки людина дозволить позбавити себе власного «Я» і власної безпеки, настільки Бог зможе зійти в неї і стати для неї єдиною опорою.
Бог вивів у пустелю неорганізований натовп, але ті, хто пройшов її, були вже народом, пов‘язаним із Богом Завітом — це були інші люди. Мета пустелі — сформувати людину, зміцнити її віру, усунути всяку пересічність, виховати справжніх учнів Христа.
У бурі та блискавицях вибраний народ пізнав Бога і водночас власну слабкість і глибину власного падіння. У пустелі ти пізнаєш Бога, який завжди з тобою. Тоді Він так близько, як ніколи.
У пустелі свого життя завжди зустрінеш Марію. Вона буде біля тебе, дивитиметься на тебе з материнською турботою. Пітьма твоєї пустелі буде осяяна Її присутністю.