В Україні відбуваються велетенські зміни, просто «хтось» не хоче це висвітлювати, — зазначає на своєму ЖЖ-акаунті Олег Леусенко, знаний багатьом інтернет-користувачам журналіст і політолог.
Зокрема, він пропонує подивитися інтернет-активну мапу нових підприємств, які почали працювати в Україні з 2015 року (під час війни!). Наприклад, індустріальних парків — 23, нових заводів — 168 (!), ще будуються 56, нових електростанцій — 174, елеваторів/терміналів — 64, і ще 5 нових газових родовищ.
Натомість, як зазначає цитована в тому ж записі Галина Волчинська, «українців цілеспрямовано ламають стресом». Для цього використовуються чотири інструменти. Перший — постійне «смикання» з посиленням-затиханням подій на фронті. Це втомлює, також і тих, хто просто читає новини, пригнічує здатність до опору. Другий дієвий інструмент — створення внутрішньої напруженості, заклики до «чергових Майданів», організація масових протестів та все інше, що здатне дестабілізувати ситуацію, яка і без того достатньо хитка. Третій інформаційний інструмент — діяльність опозиційних (і квазіопозиційних) ЗМІ, які показують українцям проблеми нинішнього суспільства, однак таким чином, аби створити враження тотальної корупції, безнадії і всіляких «зрад». Зосередженість на негативі стосується також четвертого способу впливу: редакційної політики українських ЗМІ, які зосереджуються на кримінальній хроніці. Через це у глядача/читача створюється враження, ніби ми всі живемо «у світі крові та жорстокості, безглуздих убивств, аварій і катастроф». Причому «більшість цих новин не є соціально значущими і представляють собою окремі випадки, але в сукупності створюють картину повної безнадії, незахищеності і викликають відчуття наближення катастрофи».