Запитання: Чи можна приймати Святе Причастя щодня? Адже потрібно причащатися завжди з чистою совістю, а таких випадків, напевно, не може бути.
Відповідь: попри деякі течії і спотворення, Церква завжди рекомендувала часте, навіть щоденне причащання.
У Середні віки св. Тома Аквінський стверджував: «Євхаристія — це духовна їжа, і так само, як ми щодня харчуємося тілесною їжею, похвально харчуватися щодня і цим Таїнством».
В енцикліці «Mediator Dei» папа Пій XII пише: «Вирощуйте в душах, ввірених вашому піклуванню, ревне і ненаситне бажання приймати Ісуса Христа. Нехай ваше учительство заповнить вівтарі дітьми і молоддю, які жертвують Божественному Спасителю свою чистоту і свій ентузіазм. Нехай до нього приступають подружжя, щоб, насичені святою їжею і завдяки їй, могли виховувати ввірене їм потомство в мудрості й любові Ісуса Христа. Нехай приступають і робітники для куштування ефективної та бездоганної їжі, що освіжить їхні сили… Нарешті, зберіть усіх людей всіх станів і “переконайте прийти” (Лк 14,23), бо це є хліб життя, якого потребують всі».
Повчання «Eucharisticum mysterium» Священної конгрегації обрядів (1967) каже: «Очевидно, що Пресвята Євхаристія, яку приймають регулярно або щодня, зміцнює єдність із Христом, рясніше насичує духовне життя, сильніше озброює душу чеснотою і дає тому, хто причащається, надійнішу запоруку вічного блаженства. Тому настоятелі парафій, сповідники і проповідники покликані часто і ревно вмовляти християнський народ вдаватися до такого благочестивого і спасительного жесту» (37).
Своєю чергою, святий Йоан Павло II в посланні «Dominicae cenae» стверджував: «Не слід забувати, що Євхаристія, трапеза Хліба Господнього, — це безперервне запрошення, про що свідчить літургійна відозва священнослужителя “Ecce Agnus Dei! Beati qui ad cenam Agni vocati sunt”, — а також текст євангельської притчі про запрошених на весілля. Пам’ятаймо, що в цій притчі багато хто відмовляється від запрошення, виправдовуючись різними обставинами» (11).
Справді, як зауважує автор запитання, ми повинні причащатися з чистою совістю, але щодня порушуємо цю умову. Однак совість можна очистити різними способами. Якщо у нас на душі звичайні гріхи, то вистачить Акту покаяння, який вимовляється на початку. Якщо ж ми усвідомлюємо, що у нас на душі тяжкий гріх, то потрібно приступити до Таїнства Покаяння. Святий Дух говорить устами апостола Павла: «Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за тіло і кров Господню. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу. Бо той, хто їсть і п’є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п’є. Ось чому у вас багато недужих та хворих, а чимало й умирають» (1Кор 11, 27-30).
На жаль, у наш час багато хто приступає до Святого Причастя, не випробувавши ретельно свою совість і не посповідавшись. У цьому разі йдеться про знецінення Таїнства Євхаристії (якщо не сказати наругу над ним).
За матеріалами: Католицький оглядач
Фото: Józef Wolny, Gość Niedzielny