Біблійні роздуми

Зір на двох

06 Грудня 2018, 18:48 1537 о. Василь Косік

Роздуми над Словом Божим на п’ятницю І тижня Адвенту

Двоє сліпих слідують за Ісусом і кричать: помилуй нас, сину Давидів. Здається, що Ісус не звертає на їхній крик жодної уваги. Він мовчки продовжує йти своєю дорогою. Тим самим Ісус повчає, що слідувати за Ним — це найважливіша справа нашого життя; це найбільший прояв Його милосердя до нас.

Ісус не завжди одразу відповідає на наші потреби. Він передусім зацікавлений у зростанні нашої віри. Це перше, про що Ісус запитує сліпців: чи ви віруєте? Саме віра дала можливість сліпцям бачити ще до прозріння. Вони були внутрішньо освітлені вірою, яка проявилась назовні у слідуванні й молитві.

Цю подію дуже майстерно описав Матей. Не видно більше нікого, крім Ісуса та двох сліпців. Читаючи ці вірші, ми починаємо так само не бачити світу, як його не бачили сліпі. Тільки Ісус попереду — і крик про милосердя позаду.

Вони витривало йшли і кричали, йшли і кричали всю дорогу… Витривала молитва, повторювання лише чотирьох слів допомагають нам крокувати слідами Господа. Благальний крик серед суцільної темряви став для сліпців надійним провідником. Молитва освітлює і показує нам дорогу Ісуса Христа, особливо коли молимося разом. Сліпці разом пішли за Ісусом, одноголосно кричали, просили один за одного, вони одночасно наблизились до Ісуса, разом відповідали Йому, тому Ісус торкнувся їхніх очей, адже вони мали одну віру на двох: Згідно з вірою ВАШОЮ нехай станеться вам.

У цій історії найбільше вражає те, що Ісус хотів привести сліпців у свій дім. Він не відкрив свої уста по дорозі, але особисто відкрив для них двері дому. Тільки там, у домі, вони змогли насправді наблизитись до Нього. Більше нікого навколо… Тільки Ісус і вони. Тому Ісус може наказати: глядіть, щоб ніхто не знав! Дивує те, що Ісус дозволяв їм голосно кричати дорогою, однак тепер суворо забороняє їм говорити про те, що Він вчинив їм. Господь хоче, щоб ми шукали Його більше вірою, ніж огляданням, щоб ми більше прагнули чути Його голос, бути в Його домі, ніж бачити цей світ.

Господь твердо випробовує нашу віру, залишає надовго у темряві, наповнює своїм мовчанням наші молитви, — але не стоїть далеко, запрошує до свого дому, відчиняючи двері тим, хто вірує у слідуванні та молитві.

Усі ми дуже схожі на тих двох сліпців. Ми позбавлені фізичної можливості бачити Ісуса Христа. Однак коли спільно йдемо дорогою наслідування і молитви — віра дозволяє нам наблизитись до Господа, почути Його голос, розпочати діалог із Ним та, нарешті, вперше побачити, де Він живе.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: