Зцілити — «зробити цілим», а не просто «здоровим»

Роздуми над Словом Божим на п’ятницю І звичайного тижня, рік І

«Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, прокопавши отвір, опустили ложе, на якому лежав паралізований».

Інколи мені доводиться переконувати людей, що роздуми над Святим Письмом — це молитва, причому якнайбільше справжня й повноцінна. Коли ми проводимо час з уривком із Євангелія, наша уява може нам допомогти глибше проникнути в конкретний епізод із життя Господа Ісуса. Сьогоднішня сцена цілком пасує для такої «вправи». Дай собі трохи часу на те, щоб уявити, як в ініціативних людей виходить наблизити паралізованого товариша до Ісуса, минаючи натовп довкола Нього… Спробуй уявити, що друзі роблять далі: вони залишаються на даху, спостерігати за тим, що відбувається, згори? Можеш і ти залишитися там, серед них, аби краще все побачити.

Їхньому паралізованому товаришу довелося повністю розраховувати на сторонню допомогу. Параліч — це стан, який показує, настільки ми можемо бути залежні від інших. Можливо, тобі цей стан знайомий: не фізично, а внутрішньо, духовно, коли твоя ініціатива скована сумнівами, побоюваннями, минулими невдачами, безжальною критикою інших або й власними лінощами…У такі моменти нам необхідна допомога зовні й не треба соромитися її шукати! У цьому Євангелії Ісус діє, тому що бачить віру друзів, а не хворого! Це цілком може збити нас із пантелику: можливо тому, що ми надаємо надмірне значення нашій «початковій» свободі, забуваючи, що істинна свобода — це дар Ісусового зцілення, як воно і сталося з паралізованим. Ісус прагне нашого повного з-цілення: прагне зробити нас цілісними: і тілесно, і духовно. Можливо єдине, чого ти шукаєш у Бога, — це чергове пробачення дрібних (або й великих) провин, аби зрештою триматися якомога далі від власного свавілля — замість того, щоб попросити Його про звільнення твоєї свободи.

Боже прощення — це не втихомирення Божого гніву, і навіть не просто відновлення попередньої «невинності». Це — нове творіння, яке народжується, коли ти занурюєшся у любов Отця.

Ісусе, допоможи й нам підтримувати в самих собі та в інших це народження нового творіння!

о. Віктор Жук SJ, verbum-christi.com