Роздуми над Першим читанням на 3 січня
Улюблені!
Коли знаєте, що Він – праведний,
то знайте,
що й кожний, хто чинить праведність, –
народжений від Нього.
Подивіться, яку любов дав нам Отець,
щоб ми звалися Божими дітьми!
І ними ми є.
Тому світ нас не знає,
бо Його не пізнав.
Улюблені! Тепер ми Божі діти,
але ще не виявилося, що будемо.
Знаємо, що коли Він з’явиться,
ми будемо подібні до Нього,
адже побачимо Його таким, який Він є.
І кожний, хто має цю надію на Нього,
очищає себе, як і Він чистий.
Кожний, хто чинить гріх, чинить і беззаконня,
бо гріх є беззаконням.
І ви знаєте, що Він з’явився,
аби взяти гріхи,
а в Ньому гріха немає.
Кожний, хто в Ньому перебуває, не грішить.
Кожний, хто грішить,
не бачив Його і не пізнав Його.
1 Йн 2,29 – 3,6
Сьогоднішнє читання порушує важливу тему, яку варто постійно в собі оновлювати і згадувати. Апостол каже, що у своїй любові Отець дав нам благодать зватися Його дітьми. І не лише зватися, а насправді ними бути. Та й це лише завдаток, бо опісля на нас чекає щось більше. Йоан навіть не каже прямо, ким ми станемо, коли побачимо Бога таким, яким Він є, Його єство. Лише стверджує, що «ми будемо подібні до Нього». Гідність християнина, наше покликання — жити тепер як Божі діти. Належимо до такої родини! А це вимагає від нас особливого стилю життя.
Шляхетність людини — не так у її титулах чи зовнішньому вигляді, як у її поведінці. Отриману нами гідність треба показувати життям.
Господи Ісусе Христе, ми стали Божими синами завдяки Тобі. Навчи нас бути гідними цієї благодаті та вміти жити як Твої брати!