Святий Дух перетворює обряд у таїнство

Роздуми над Словом Божим на свято Хрещення Господнього, рік В

Сьогодні, коли вимовляємо слово «хрещення», часто не усвідомлюємо змісту цього слова, яке означає «занурення». Таке ритуальне занурення практикувалося в різних культах і релігіях, воно означає поховання старого способу життя та початок нового етапу. В ньому присутня символіка смерті й відродження. Воно пов’язане з психологічним усвідомленням початку змін, усвідомленням закінчення старого та початку нового етапу життя, в якому ми радикально розірвали зв’язки з минулим. Саме таким було значення Йоанового хрещення.

Це було ритуальне хрещення, занурення, але він не міг уділити сили, тобто благодаті. Його хрещення було тільки знаком — і для самої людини, і для спільноти віруючих — що відтепер ця людина пориває зі своїм злим минулим і починає дорогу життя в доброму напрямку. При цьому Йоан був настільки сильним і радикальним пророком, аж люди мимоволі почали думати, чи він насправді не Месія, Спаситель, той Небесний посланець, на якого чекав весь Вибраний народ. Відповідаючи на ці запитання, Йоан вказує на відмінність між його хрещенням і хрещення Месії. Його хрещення є обрядом, у якому немає ще сили Божої благодаті, воно є тільки підготовкою до прийняття Божої благодаті; натомість Месія має владу давати ту Божу силу, яка приносить справжнє спасіння, бо перемінює людину, освячує її душу і робить із грішної людини улюблену дитину Божу. Головним є присутність Духа Святого і Його дії в серці людини, що може принести з собою лише Месія…

Ми потребуємо обрядів, вони необхідні для того, щоб виразити нашу віру всім нашим людським єством. Ми не маємо права їх позбуватися, вони важливі. Водночас ми маємо пам’ятати, що сам по собі обряд, тобто тільки зовнішня форма таїнства, — це ще не все. Адже в кожному таїнстві, починаючи від Таїнства Хрещення, діє сила спасіння Святого Духа, який, омиваючи наші душі від гріхів, чинить із нас улюблених дітей Божих. Отже, нехай у це свято Хрещення Господнього не забракне в нас глибокої вдячності Тому, Хто, сам бувши Улюбленим Сином Божим, заслужив для нас цю гідність — називатися дітьми Божими. Нехай також і в нас буде чутно сьогодні голос з Неба: це Мій син, Моя дочка, улюблені. А усвідомлення надзвичайної гідності Божої дитини нехай допоможе нам не повертатися на дорогу гріха і зла, пам’ятаючи, що ми — діти світла, завдяки дії Святого Духа в нас.