Роздуми над Словом Божим на четвер VI звичайного тижня, рік І
А Він, обернувшись і поглянувши на учнів своїх, докірливо сказав Петрові: «Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!»
Петро першим з Апостолів визнав, що Ісус є Месією і Сином Божим. Господь Ісус не тільки похвалив його віру, але — як читаємо в Євангелії від св. Матея — виявив свій намір зробити його знаком єдності Церкви.
Й одразу потому проявився суттєвий брак Петрової віри. Петро насправді й однозначно вірив у Божественність Ісуса, але не вмів відкритися на таємницю Його Хреста. Тому заслужив на гостру догану. Він був названий сатаною, який не розуміє те, що Боже, а мислить суто по‑людськи.
Петро, який був так живо відданий Господу Ісусові, допустився трьох гріхів у присутності свого Вчителя — і, може, тому потім аж тричі Його зрікся. По‑перше, він бунтував проти передвіщення Його страждань і смерті. По‑друге, зухвало був упевнений у тому, що не покине Ісуса. І по‑третє, приписував собі віру, сильнішу від віри інших. Зрештою, то ж саме він під час Останньої Вечері хвастливо запевняв Ісуса, що навіть якби всі інші Його покинули, то він, Петро, залишиться при своєму Вчителі.
Сьогоднішнє Євангеліє — це слово застереження, що навіть істинна віра у Христа нам не допоможе, якщо ми закриємося від таємниці Хреста. Разом із тим варто пам’ятати, що Петро, після трикратного зречення Ісуса, пізніше тричі висловив Йому свою любов, а істинність цього визнання підтвердив мученицькою смертю.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002