У пакистанських в’язницях нині перебуває 187 християн, звинувачених на підставі «закону проти блюзнірства», який там діє уже понад 30 років.
Ці дані переказала Національна комісія справедливості й миру (NCJP), яка діє при Конференції єпископів Пакистану. Комісія підкреслює, що згадані приписи про блюзнірство «сильно обмежують свободу релігії та віросповідання, бо на щодень їх використовують як знаряддя для переслідувань релігійних меншин».
За три десятиліття, від 1987 року, коли набрали чинності поправки до закону про блюзнірство, внесені до Карного кодексу, в таких діях звинувачено сукупно 1534 особи, зокрема: 774 мусульман, 501 ахмадійця (течі в ісламі, яку в цій країні вважають єретичною), 219 християн, 29 індуїстів та ще 11 сповідників інших релігій. Ці дані заявлено в Лахорі — столиці штату Пенджаб у східному Пакистані, на зустрічі делегації папського благодійного фонду «Церква в потребі» (Kirche in Not), із головою, Алессандро Монтедуро на чолі, та представниками NCPJ, координатором якої є Сесіл Шейн Шаудрі. Обговорювано становище християн у Пакистані, зокрема в контексті згаданого закону.
Приписи про блюзнірство — спадок юридичних урегулювань, що кореняться в законодавстві Британської імперії та були ухвалені 1947 року, коли Пакистан став незалежною державою. Спершу ця норма, вміщена у ст.295 Карного кодексу, погрожувала ув’язненням чи адміністративним покаранням тому, хто «болісно й свідомо принизить словами, на письмі або іншим чином яку завгодно релігію». 1986 року до цього було додано два підпункти: 295-Б, який передбачав багаторічне ув’язнення «для того, хто збезчестить Коран, пошкодить його примірник або взагалі використає його для негідних цілей», а також 295-В, який передбачає «смертну кару або пожиттєве ув’язнення і/або штраф за будь-яке знеславлення імені чи особи пророка Магомета словом, на письмі чи в інший спосіб».
Починаючи з 1990 року стосовно другого підпункту застосовувалася тільки кара смерті.
Прикладом цього є справа Асії Бібі — християнки з Іттанвалі в Пенджабі, яку звинуватили в блюзнірстві дві сусідки та сільський імам Карі Мухаммад Салім. Її трагедія розпочалася влітку 2009 року. Справа завершилася повним виправданням 31 жовтня 2018-го. Але крім неї на вирок через цей закон очікують ще 187 християн. «Закон про блюзнірство нищить життя звинувачених, навіть якщо їх не засуджено. Цей припис використовують ісламські радикали для з’ясовування особистих справ або для помсти», — зазначив координатор Комісії.
Внаслідок застосування цього закону, додав він, щораз більше зростає відчуття браку безпеки, яке, своєю чергою, підштовхує представників релігійних менших покидати Пакистан. Якщо на 1947 рік вони становили 30% мешканців, то в 1998 році цей показник упав до 3%. «Коли якогось мусульманина звинувачують у блюзнірстві, але потім він просить вибачення, то суспільство готове на це погодитися, він тільки мусить понести карну відповідальність. Але коли звинуваченим стає християнин, мусульмани атакують не тільки його, але й усю християнську спільноту, спалюючи і плюндруючи цілі дільниці, заселені сповідниками Христа», — вболіває Шаудрі.
Напад мусульман на християнську дільницю в Лахорі. Фото: Asianews
З цього погляду знаменним був випадок Савана Масіха, засудженого на смерть. У березні 2013 року близько 3 тисяч мусульман атакували дільницю «Поселення Йосифа» в Лахорі, намагаючись схопити цього молодого християнина. «9-го березня, після п’ятничної молитви в мечеті, натовп сповідників ісламу підпалив цілу дільницю, нищачи майже 300 будинків і дві цервви», — нагадав о.Еммануель Юсеф, голова NCJP, під час свого перебування в Італії. Дільницю відбудували завдяки допомозі італійського відділу «Kirche in Not». Однак якщо 83 чоловіків, визнаних винними у підпалі, згодом виправдали, то Масіха в 2014 році засудили до смерті, й він донині чекає на розгляд апеляції.
«Судові засідання у його справі постійно відкладають; останнє на сьогодні було призначене на 28 січня, але суддя не прийшов», — каже адвокат звинуваченого Тахір Башир. На його думку, як і в справі Асії Бібі, тут теж повно несправедливості — наприклад, звинувачення подав після сварки колега Савана, мусульманин Шахід Імран. А через два дні він представив двох свідків, які підтвердили гадане блюзнірство проти Магомета. На переконання адвоката, звинувачення проти його клієнта й інших християн скеровані насамперед на те, щоб вигнати їх із цих земель і зайняти їх самим, бо це привабливі території, розташовані в промислових районах, що розвиваються.
Якимось шансом на покращення становища може бути нещодавній перегляд вироку в справі Асії Бібі: на думку єпископської Комісії, судді зараз із більшою стриманістю ставляться до зголошуваних випадків блюзнірства, не бажаючи скоїти помилку. Ця справа може також позитивно вплинути на реформу і врегулювання згаданого закону — що, однак, стикається з гострим спротивом з боку ісламістських середовищ.
Об’єднання ісламських адвокатів Хатм-е-Нубувват (Рух на захист пророка) ствердило: «Кожний, хто допускається блюзнірства, заслуговує тільки на одну кару: смерть. Альтернативи немає». Голова цього зібрання — Ґуллам Мустафа Шаудрі — захищав Мумтаза Кадрі, який у січні 2011 року вбив губернатора Пенджабу Салмана Тасеера, коли той поставив під сумнів «антиблюзнірський» закон у намаганнях захистити Асію Бібі. Так само загинув католик Шахбаз Бхатті — міністр із питань релігійних меншин, якого 2 березня 2011 року вбив загін фундаменталістів.
На думку Алессандро Монтедуро, те, як уряд і поліція поводилися після виправдання Асії Бібі, викликає певні надії. Голова італійського відділу «Церкви в потребі» зауважив, що влада починає застосовувати репресії та покарання проти екстремістів, винних у випадках насильства. «Отож ми очікуємо, щощ з Пакистану незабаром надійдуть нові сигнали, які засвідчать про захист релігійної свободи. Для цього, однак, треба обмежити застосування закону про блюзнірство, а ми як благодійна організація надалі будемо підтримувати жертви та їхні сім’ї перед лицем цього так званого “Чорного закону”», — заявив Монтедуро.
фінансово.
Щиро дякуємо!
