Папа підбив підсумки зустрічі «Захист неповнолітніх у Церкві»

Святіший Отець окреслив нагальну необхідність подбати про безпеку й захист найменших і уразливих у наших суспільствах, наголосив на рішучості Церкви в цьому напрямку, подякував величезній більшості вірних своєму служінню та закликав перетворити цю ситуацію в шанс на очищення.

У Церкві зростає усвідомлення обов’язку не лише старатися зупинити серйозні зловживання шляхом дисциплінарних заходів, але також рішуче долати це явище як усередині, так і поза Церквою. На цьому наголосив Папа Франциск, підбиваючи підсумки зустрічі «Захист неповнолітніх у Церкві», що від 21 до 24 лютого 2019 р. відбувалася у Ватикані, повідомляє Vatican News.

Промовляючи після заключної Святої Меси до її учасників, а це були глави Східних Католицьких Церков, президенти єпископських конференцій, очільники дикастеріїв Римської курії та представники об’єднань вищих настоятелів і настоятельок, Папа подякував їм за «церковний дух і конкретну участь», виявлені протягом цих днів.

Явище, поширене в усіх культурах і суспільствах

«Наша праця привела нас до чергового визнання того, що серйозність лиха сексуальних надуживань неповнолітніми — це явище, яке історично поширилося, на жаль, в усіх культурах і суспільствах. Лише відносно недавно воно стало предметом систематичних досліджень, завдяки переміні чутливості громадської думки щодо проблеми, яка в минулому вважалася табу, тобто всі знали про її існування, але ніхто про це не говорив», — зазначив Франциск. Однак, зазначив він, доступні статистики різних міжнародних і національних організацій до сьогодні не представляють справжнього розмаху явища, часто неоцінюваного.

За словами Святішого Отця, постраждалі рідко звіряються та шукають допомоги. Причиною цього є «сором, розгубленість, боязнь помсти, почуття провини, недовіра до інституцій, культурні та суспільні обумовлення, але також непоінформованість про структури й служби, які можуть допомогти».

Загальні дані

У цьому контексті Папа звернув увагу на деякі загальні дані на глобальному та континентальному рівнях, наголошуючи, що згадування лише окремих країн має на меті процитувати статистичні дані, а не викликати полеміку. Насамперед, із цих даних випливає, що особами, які коять зловживання, тобто фізичне, сексуальне чи психологічне насильство, є батьки, родичі, чоловіки неповнолітніх дружин, спортивні тренери та вихователі. Наприклад, в Італії, згідно з рапортом організації «Telefono Azzurro» за 2016 рік, 68,9% зловживань стаються в домашніх стінах. Ареною зловживань, крім домашнього середовища, є також школа, світ спорту, міські квартали — і, на жаль, церковне середовище.

Дослідження останніх років вказують на те, що розвиток інтернету причинився до значного зростання випадків зловживань і насильства, скоєного онлайн. Загрозливих розмірів набрало лихо порнографії, що несе «нищівні наслідки для психіки та стосунків між чоловіком і жінкою, між ними й дітьми». Частина порнографічної продукції залучає неповнолітніх, «серйозно ранячи їхню гідність».

Ще одним лихом є сексуальний туризм. Святіший Отець навів дані, згідно з якими щороку три мільйони людей пускаються в дорогу з метою вступити в сексуальні стосунки з неповнолітніми.

Поширеність — не виправдання для Церкви

Водночас Папа Римський наголошує: «Ми повинні чітко ствердити: загальне поширення цього лиха, підтверджуючи його серйозність в наших суспільствах, не применшує його жахливості в Церкві. Нелюдськість явища на світовому рівні стає ще серйознішою та скандальнішою в Церкві, бо підриває її моральний авторитет та етичну вірогідність». Адже в цьому випадку посвячена особа, вибрана Богом для проводу душ до спасіння, піддається уярмленню «своїй людській немічністю», перетворившись у «знаряддя сатани».

За словами Папи, ми мусимо «смиренно та відважно» визнати, що стоїмо перед лицем зла, озлобленого проти найслабших, бо «вони — образ Ісуса». «Ось чому в Церкві зросло усвідомлення обов’язку не лише старатися спинити серйозні зловживання шляхом дисциплінарних заходів та цивільних і канонічних процесів, але також рішуче долати це явище як усередині Церкви, так і поза нею», — сказав Папа, ще раз наголошуючи: «Навіть якби у Церкві виявився лише один випадок зловживання, що вже само в собі є жахіттям, — до нього буде застосовано якнайсуворіший підхід».

Наслідок зловживання владою

За словами Святішого Отця, це явище неможливо зрозуміти, «не взявши до уваги владу», оскільки воно завжди є «наслідком зловживання владою, використання нижчого становища беззахисної жертви зловживання». Зловживання владою присутнє і в інших формах зловживань, від яких страждають десятки мільйонів дітей: діти-солдати, голодні діти, жертви торгівлі людьми й контрабанди органів, біженці тощо.

Перемогти дух зла

«Перед лицем такої великої жорстокості, численних ідолопоклонницьких жертвоприношень дітей ідолові-владі, грошам, гордині замало самих тільки емпіричних пояснень; вони неспроможні дати зрозуміння значимості і глибини цієї трагедії», — вів далі Папа, запитуючи: «Якою, отже, є екзистенційна “значимість” цього злочинного явища?»

Відповідь Святішого Отця така:

«Браття й сестри, стоїмо перед лицем прояву зла, огидного, агресивного та нищівного. За цим явищем та всередині нього стоїть дух зла, який у своїй вивищеності й гордині почувається володарем світу і вважає, що переміг. Ось що прагну сказати вам з авторитетом брата і батька, очевидно, незначного, але як пастиря Церкви, що головує в любові: в цих болючих випадках я вбачаю руку зла, яке не щадить навіть найменших».

Саме тому, за його словами, ми повинні впроваджувати як практичні заходи, так і не втрачати з поля зору згаданої дійсності, застосовуючи духовні заходи, яких нас навчив Ісус, такі як смирення, обвинувачення саме самих, молитва й покута, бо це «єдиний спосіб перемогти дух зла».

Не піддаючись ідеологізації

Церква, як зауважив Папа, повинна «вислухати, захистити й заопікуватися неповнолітніми, які зазнали зловживань». Але для цього вона мусить бути понад «ідеологічними полеміками та журналістськими політиками», які часто використовують трагедії найменших з іншими цілями.

«Прийшов час співпрацювати задля викорінення цього звірства з тіла нашого людства, впроваджуючи всі необхідні заходи, ухвалені на міжнародному та на церковному рівнях», — наголосив Папа, вказуючи також на необхідність уникати двох крайнощів: швидкої розправи, викликаної почуттям провини за помилки минулого та тиском засобів інформації, та самозахисту, що не бореться ні з причинами, ні з наслідками цих злочинів.

Практичні напрямні

У цьому контексті Глава Вселенської Церкви згадав про «Best practices», сформульовані міжнародними організаціями в рамках стратегії, щоб покласти край насильству проти дітей. На їх підставі, а також завдяки напрацюванням Папської комісії захисту неповнолітніх та цієї зустрічі, Церква у своєму законодавстві має намір зосередитися на восьми напрямках.

У тому, що стосується захисту дітей, необхідно змінити ментальність, щоб подолати захисно-реактивний підхід задля захисту інституції на щире й рішуче шукання добра спільноти.

Наступним елементом є непохитна рішучість, яка полягає в тому, що Церква чинитиме все необхідне, щоби звершити справедливість і не допустити покривання чи недооцінювання жодного випадку.

Справжнє очищення: попри заходи в сфері запобіганні зловживанням, необхідне «оновлене та постійне дбання про освячення пастирів».

У сфері формування слід звернути увагу не лише на негативні критерії, турбуючись про те, щоб виключити проблематичних людей, але й на позитивні, пропонуючи «врівноважений формаційний шлях для придатних кандидатів, спрямований на святість, що включає чесноту чистоти».

Посилення та перевірка напрямних єпископських Конференцій, вказуючи на необхідність єдності між єпископами в застосуванні критеріїв, що повинні мати характер правил, а не лише рекомендацій. Жоден випадок не повинен прикриватися чи недооцінюватися. Слід розвивати також нові ефективні підходи в запобіганні.

Супроводити постраждалих: Папа наголосив, що на Церкві лежить обов’язок надати їм усю необхідну підтримку, залучаючи відповідних експертів. Слід уникати наставлення «це мене не стосується», наслідуючи священика і левіта з притчі про милосердного самарянина.

Щодо цифрового світу, за словами Святішого Отця, семінаристи, священики, богопосвячені особи й душпастирські співробітники повинні усвідомлювати його вплив, який є набагато глибшим, як це вважається. Слід спонукати владу обмежувати доступ до сайтів, які «загрожують гідності людини», оскільки «злочин не має права на свободу». Необхідно пильнувати, аби молодь, особливо, семінаристи й духовенство, не ставали узалежненими від порнографії.

В той час, як для подолання проблем, пов’язаних із сексуальним туризмом, необхідна рішучість з боку органів влади, — важливу роль відіграє реінтеграція жертв цього кримінального явища. Отож, церковні спільноти покликані посилити пастирську опіку таких людей.

Вдячність вірним

Папа Франциск також склав подяку всім священикам і богопосвяченим особам, які «вірно та віддано» служать Господеві й почуваються дискредитованими ганебними вчинками деяких співбратів.

«Усі — Церква, посвячені особи, Божий люд та навіть сам Бог — несемо на собі наслідки їхньої невірності. Дякую від імені всієї Церкви величезній більшості священиків, які не лише зберігають вірність своєму целібатові, але й цілковито віддаються служінню, яке сьогодні стало ще важчим через скандали небагатьох (але й цього завжди забагато) співбратів», — сказав Папа, дякуючи також вірним, які добре знають своїх добрих пастирів, моляться за них і підтримують їх.

Перетворити зло в шанс на очищення

Врешті, Папа підкреслив важливість того, щоб «перетворити це зло в шанс на очищення». Серед святого Божого люду в різних формах присутня надія на те, що Господь не покидає нас і підтримує Своїх дітей серед різних страждань.

«Святий і терпеливий Божий люд, підтримуваний та оживлений Святим Духом, є найкращим обличчям пророчої Церкви, що знає, як у щоденній самопожертві ставити у центрі свого Господа. Саме цей святий Божий люд допоможе нам звільнитися від зла клерикалізму, що є плідним тереном для всіх цих ганебних вчинків», — сказав Святіший Отець. Найкращим результатом та вирішенням цих зусиль має стати «дбання про особисте й колективне навернення, смирення в тому, щоб вчитися, вислуховувати, підтримувати й захищати найуразливіших».