Гадані видіння та одкровення, що містяться в творах Марії Вальторти, не можна вважати надприродними. Їх слід розглядати як літературні форми, які авторка використала для того, щоб розповісти про життя Ісуса Христа у свій власний спосіб, пояснює Дикастерій віровчення.
Ця італійська письменниця, яка жила у 1897-1961 роках, відома переважно завдяки своїй багатотомній «Поемі про Бога-Людину» (укр. версія — «Богочоловік»). У ній Марія Вальторта детально описала життя Ісуса, Його вчення та Його чудеса. Описи, за її словами, будувалися на отриманих видіннях і на внутрішньому голосі.
Народившись у Казерті, Марія Вальторта провела більшу частину життя у Віареджо, довгі роки прикута до ліжка важкою хворобою. Саме в цей час страждань вона почала писати — як сама стверджувала, за божественним велінням. Із 1943 по 1947 рік вона написала тисячі сторінок про життя Ісуса. Її записи повні вражаючих деталей та історичних подробиць.
Її праця «Поема про Бога-Людину», пізніше опублікована в Італії під назвою L’Evangelo come mi è stato rivelato [Євангеліє, відкрите мені], ніколи не була офіційно схвалена Церквою, і 16 грудня 1959 року її чотири томи потрапили до Індексу заборонених книг. Повідомляючи про це 6 січня 1960 року, ватиканська щоденна газета L’Osservatore Romano опублікувала на першій сторінці анонімну статтю «Життя Ісуса, невправно переписане», різко критикуючи книгу Вальторти та повідомляючи, що її було внесено до Індексу відповідно до канону 1385 тодішнього Кодексу канонічного права 1917 року, який перед публікацією вимагав церковного затвердження.
15 червня 1966 року Конгрегація віровчення скасувала Індекс заборонених книг. Однак 1985 року її префект, кардинал Йозеф Ратцінґер вказав у листі до кардинала Джузеппе Сірі з Генуї, що засудження 1959 року не можна недооцінювати, оскільки книга, як він нагадав, «невправно вигадує життя Ісуса». Тому він порадив не читати її, «щоб уникнути шкоди, якої вона може завдати найбільш наївним віруючим».
Індекс заборонених книг, 1559. Джерело: Вікіпедія
У наші часи, в комюніке від 22 лютого 2025 р., Дикастерій віровчення наголошує, що гадані «видіння», «об’явлення» та «повідомлення», які містяться в творах Марії Вальторти або приписуються їй, не можуть вважатися надприродними. Їх слід розглядати просто як літературні форми, якими авторка скористалася, щоби по‑своєму розповісти про життя Ісуса Христа.
«У своїй давній традиції Церква не сприймає апокрифічні Євангелія чи інші подібні тексти як нормативні, оскільки не визнає їх богонатхненними, відсилаючи вірних до безпечного читання богонатхненних Євангелій», — сказано у повідомленні.
фінансово.
Щиро дякуємо!
